Під час техногенного вибуху на ЧАЕС в атмосферу потрапила велика доза радіоактивних елементів: стронцій, полоній, технецій, цезій. Але найбільше було радіоактивного йоду, який в організмі людини здатен поглинатися лише клітинами щитовидної залози. Після квітня 1986 року кількість людей із новоутвореннями та порушеннями функціонування щитовидної залози дуже зросла. Тому відтоді зусилля медиків не лише України, а і без перебільшення, всього світу спрямовані на подолання післячорнобильського лиха. Учасники конференції – провідні українські фахівці у галузі ендокринології та спеціалісти Чернігівщини обговорили новітні методи лікування та профілактики раку щитовидної залози. Заступник директора Інституту ендокринології та обміну речовин Валерій Терещенко зазначив, що до аварії на ЧАЕС серед 12-ти мільйонного дитячого населення України реєструвалося лише 10 випадків раку щитовидної залози за рік. Тепер цю хворобу виявлено майже у тисячі дітей, причому більшість з них живуть у північних районах України, в т.ч. і на Чернігівщині. «Тому разом із Американським інститутом раку ми реалізуємо програму «Вивчення впливу різних доз радіоактивного йоду на стан щитовидної залози підлітків та дітей України». Зараз у нас на обліку перебувають понад 15 тис. пацієнтів, яких не менше, ніж раз на два роки ми ретельно обстежуємо. Прикро, але на ці 15 тис. припадає до 200 випадків раку щитовидної залози, тобто, 1 рак на 65 обстежень. Це дуже і дуже багато. Тому для своєчасного виявлення хвороби і початку лікування необхідно обстеження проводити щорічно», – зазначив Валерій Терещенко.

Також учасники конференції обговорили питання надання спеціалізованої допомоги постраждалим від аварії на ЧАЕС та воїнам, що демобілізувалися з лав Українського війська і перебувають на лікуванні у закладах системи охорони здоров’я Чернігівщини.