Діючим законодавством передбачено, що благодійні платежі не є обов’язковими і, звісно, у разі, коли пацієнт з тих або інших причин не може цього зробити, у медичній допомозі йому не буде відмовлено. З метою проведення лікарнями найнеобхідніших розрахунків (за прання, метрологічне обстеження медичної апаратури та її сервісне обслуговування, охорону об’єктів тощо) поширюється практика створення благодійних фондів. І якщо про те, куди йдуть внески громадян, можна дізнатися у бухгалтерії лікарні і ця інформація завжди відкрита, то доля «фондових» коштів, не завжди відома, адже не всі організації звітують перед громадою.

Полтавська громадська організація «Інститут аналітики та адвокації» провела дослідження в регіонах України та з’ясувала, що далеко не завжди ці фонди спрямовують зібрані гроші на потреби лікарні, іноді різниця між, так би мовити, дебетом і кредитом становить кілька мільйонів гривень.

Розповідаючи про дослідження стосовно використання неформальних коштів у медичних закладах Чернігівщини, директор цієї громадської організації Юрій Ромашко наголосив: «Ситуація в якійсь мірі краща відносно фондів, але не краща в плані галузі в цілому. Нами встановлено, що за офіційною інформацією лікувальні заклади отримали понад 13 млн. грн. внесків від фізичних, юридичних осіб. Опитування показало, що пацієнти жертвували понад 21 млн. грн., суми істотно відрізняються. Ми прийшли до висновку, що потрібно на місцевому рівні укладати договори про спільну діяльність між лікувальними закладами та фондами, які б передбачали звітування самого фонду перед лікарнею, а лікарня могла б звітувати перед благодійниками, які пожертвували ці кошти».

Таку пропозицію підтримав начальник Управління охорони здоров’я облдержадміністрації Петро Гармаш: «На жаль, протягом багатьох років сфера охорони здоров’я фінансувалася за остаточним принципом, 90% використовувалось на підтримання системи. Законодавство не міняється, а по законодавству у нас медицина безкоштовна. Відтак основний тягар саме медичного забезпечення лягає на плечі пацієнта, а витрати на одного пацієнта становлять від 5 до 6 грн., тому заклади вишукують можливість вижити. Я вдячний дослідженням полтавчан і вважаю, що ми будемо у цих питаннях плідно працювати разом, адже для нас головне, щоб пацієнт отримав медичну допомогу у повному обсязі».

Дослідження ГО «Інститут аналітики та адвокації», яке проводилося у 12 містах України, знайшло відображення у відповідному звіті, де, зокрема, зазначено, що певна частина від благодійних внесків спрямовується на бонуси для керівників закладів.

«Може така тенденція десь і існує, але тільки не у Чернігові, – зазначив головний лікар КЛПЗ «Чернігівська обласна лікарня» Андрій Жиденко. – Нам є куди витратити додаткові кошти. Наприклад, на лабораторні реактиви, оновлення матеріально-технічної бази. Існує багато напрямків, куди слід спрямовувати кошти. Ми зацікавлені у співпраці із ГО «Інститут аналітики та адвокації» аби не виникало непорозумінь між громадськими організаціями та адміністраціями лікарень. Тоді ви самі будете бачити, що в наших закладах унеможливлене нецільове використання коштів».

«У нас поки немає благодійного фонду, – наголосив головний лікар КЗ «Обласний онкологічний диспансер» Валерій Зуб, - ми над цим тільки працюємо і якщо він буде створений, назвемо його «Благодійний фонд майбутнього». Але ж наповнювати його за рахунок онкохворих ми не будемо. Просимо підтримки у цій роботі, щоб до його майбутньої діяльності були залучені громадські організації та фінансові структури, а можливо – і міжнародні інституції. Він буде сприяти зменшенню навантаження на гаманець наших пацієнтів, які отримують дуже дороговартісне лікування».

Учасники зустрічі дійшли висновку – віднині всі звіти по використанню благодійних внесків як від громадян, так і від громадських організацій будуть доступні широкому загалу. А керівники лікарняних закладів докладуть зусиль для плідної співпраці із благодійними фондами.