За останній рік на Чернігівщині намітилися тенденції щодо стабілізації темпів поширення серед населення захворюваності на ВІЛ-інфекцію та туберкульоз. Втім, у цьому напрямку ще дуже багато роботи, як зі сторони спеціалізованих лікувально-профілактичних закладів, так і первинної ланки надання медико-санітарної допомоги. На цьому 25 листопада наголошували учасники семінару-наради з питань удосконалення моніторингу у сфері ВІЛ і туберкульозу в медичних закладах області.

Керівництво Управління охорони здоров’я, спеціалісти відповідних лікувально-профілактичних закладів обізнані із ситуацією на ВІЛ-інфекцію та туберкульоз, адже протягом року здійснювали моніторингові візити до районів області з метою вивчення проблеми на місцях. Тому на нараду для конструктивної розмови з цих питань і було запрошено головних лікарів ЦРЛ, міських лікарень, а також представників первинної ланки надання медико-санітарної допомоги.

Чернігівщина разом із Полтавщиною обрані пілотними регіонами у плані визначення основних шляхів роботи з протидії ВІЛ та туберкульозу, тому досвід, накопичений тут, має поширюватися і на інші області України. Проблема цих захворювань стосується не лише медиків, а і влади, громадських організацій, міжнародних донорів, інших партнерів, що здатні суттєво вплинути на покращення ситуації із соціально небезпечними захворюваннями. І вже є низка хороших результатів, зокрема, відмічається позитивна динаміка щодо рівня захворюваності та смертності від них. Це стало можливим завдяки поширенню серед громадян, особливо представників груп ризику профілактичних заходів, залучення до них всіх вікових категорій.

«Втім, незважаючи на позитивні зрушення, епідемічна ситуація в області залишається загрозливою, – наголосив начальник Управління охорони здоров’я ОДА Петро Гармаш. - Показники захворюваності та смертності продовжують утримуватися на епідемічному рівні. Загрозу становить поширення мультирезистентного та ВІЛ-асоційованого туберкульозу (16% хворих, яким вперше встановлено діагноз туберкульозу, 44% хворих із рецидивом захворювання). Крім того, актуальним залишається поширення серед таких хворих алкоголізму та наркоманії. Тому лише реалізація державної політики з принципами гарантування рівного доступу населення до якісних послуг, профілактики, діагностики та лікування може суттєво вплинути на покращення ситуації».

На жаль, протягом останніх років зростає частка осіб, що мають ВІЛ-інфекцію у працездатному віці, як зростає і кількість жінок, що є носіями вірусу імунодефіциту. Також традиційно носіями ВІЛ-інфекції продовжують залишатися споживачі ін’єкційних наркотиків та люди, що практикують незахищені статеві стосунки, працівниці комерційного сексу, девіантна поведінка яких здатна спричинити нову хвилю епідемії. Теперішня ситуація потребує специфічного підходу та особливих форм роботи з уразливими категоріями населення. Все це передбачено у Державній програмі протидії ВІЛ-інфекції і СНІДу на 2014-2018 роки, фінансувати яку повинні кошти державного (понад 8 млрд. грн.) бюджету, місцевих(понад 3,3 млрд. грн.) бюджетів та міжнародних донорських організацій (1,2 млрд. грн.). На виконання галузевого закону, в області розроблена цільова соціальна програма протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2015–2018 роки. І якщо вона буде належним чином профінансована, ситуація по боротьбі із захворюванням на ВІЛ вийде на новий, якісний рівень.

«Відсторонених від проблеми туберкульозу і СНІДу бути не може, – наголошує Петро Гармаш. – За результатами моніторингових візитів до районів ми вважаємо за потрібне підвищити роль первинної ланки у виявленні та профілактиці захворювань. Адже хто, як не сімейний лікар більше знає представників груп ризику та здатен прогнозувати шляхи передачі інфекції. Завдяки тому, що у чотирьох районах Чернігівщини застосовуються швидкі тести, ми маємо змогу виявляти захворювання на ранніх стадіях. В подальшому, сподіваюся, що такі методи діагностики будуть поширені на всю область».

Таким чином, визначено основні напрямки боротьби із соціально небезпечними хворобами, серед яких – злагодженість дій всіх рівнів надання медичної допомоги населенню, застосування програмного підходу до вирішення проблем, забезпечення контролю за використанням державних та донорських фінансових ресурсів.

Про підсумки 10-річної роботи обласного центру з профілактики та боротьби зі СНІДом розповів його головний лікар Микола Дейкун., Керівник галузевого проекту Наталія Заїка поінформувала про значення моніторингу у Національній стратегії реформування системи охорони здоров’я. Також розглянуто низку питань, щодо специфічного лікування туберкульозу, фінансові аспекти місцевих програм. Йшлося і про роботу мобільного консультативного пункту по профілактиці ВІЛ-інфекції.