Обласний протитуберкульозний диспансер потребує кардинальної реконструкції та адаптації до вимог сьогодення. На цьому наголошувалося під час засідання за «круглим столом» у Чернігові, за участі начальника Управління охорони здоров’я облдержадміністрації Петра Гармаша та новопризначеного головного лікаря КЛПЗ «Обласний протитуберкульозний диспансер» Миколи Дейкуна.

Враховуючи, що епідемія туберкульозу за останні 20 років вийшла на новий рівень (поява мультирезистентних форм сухот, адаптація палички Коха до препаратів, поєднання хвороби з іншими соціально значущими захворюваннями), виникає гостра необхідність приведення до сучасних умов роботи основного спеціалізованого закладу по боротьбі із цією інфекцією.

За словами Миколи Дейкуна: «Сьогодні диспансер представляє певну екологічну загрозу, адже два десятиліття у ньому не працює станція обеззраражування стоків, що виливаються у каналізацію, неефективно працює вентиляційна система, пральня потребує капітальної реконструкції, потребують заміни дахи». Тому одним з основних завдань є приділення особливої уваги протитуберкульозному диспансеру та новому етапу боротьби з епідемією туберкульозу в області.

Хоча на фінансування обласного протитуберкульозного диспансеру виділяються кошти як з бюджету, так і за рахунок приватно-державного партнерства, але в основному це витрати на заробітну плату, енергоносії, дезактивуючи засоби, медикаментозне забезпечення. А ось на розвиток, зміцнення матеріально-технічної бази коштів не вистачає.

«Керівництво області пообіцяло, що у найближчі три роки закладу приділятиметься необхідна увага і він повинен вийти на той рівень, що дозволить йому і оновити обладнання, і протистояти різним формам хвороби, і врешті-решт, працювати за європейськими стандартами. До боротьби із туберкульозом на Чернігівщині віднині долучатиметься громадськість – готовий статут і незабаром розпочне свою діяльність Чернігівська обласна громадська організація «Благодійний фонд «Подолаємо туберкульоз разом», яка працюватиме із представниками середнього та великого бізнесу регіону», – зазначив Микола Дейкун.

Втім, протитуберкульозний диспансер сьогодні успішно проводить діагностику та лікування різних форм туберкульозу. Зокрема, лабораторія (одна з найкращих в Україні і яка успішно пройшла зовнішній контроль якості) завдяки сучасному обладнанню – «Джен-експерт» – здатна протягом трьох годин встановити правильний діагноз.

«Півтора роки ми співпрацюємо із Глобальним фондом у плані боротьби із туберкульозом, – наголосив Петро Гармаш. – Ми увійшли у його пілотний проект. Управління охорони здоров’я облдержадміністрації володіє інформацією про перебіг цього захворювання на Чернігівщині, адже провели низку моніторингових візитів в райони області. Робота ведеться, але коштів, звісно, не вистачає. І у цьому повинна допомагати реалізація обласної спеціалізованої програми по боротьбі із туберкульозом, яка передбачає залучення до неї коштів з місцевих бюджетів».

За словами заступника головного лікаря обласного протитуберкульозного диспансеру Ярослава Вольського, одна справа – виділення коштів, інша – їхній розподіл. «В медицині, у тому числі у фтизіатрії, коштів буде не вистачати завжди. Але нам треба раціонально використати ті кошти, які є. Наприклад, виділяємо кошти на флюорографічну плівку, але ж існують групи ризику і саме в них необхідно в першу чергу шукати туберкульоз. Крім того, зараз ми активно почали виявляти туберкульоз методом мікроскопічної діагностики. Тобто, якщо пацієнт більше трьох тижнів кашляє, лікар обов’язково призначає йому мікроскопічне обстеження мокроти на виявлення збудника туберкульозу. Цей метод в десятки разів дешевший за флюорографічне обстеження. Гостро стоїть питання мультирезистентного туберкульозу, який потребує значно більших фінансових вливань. Наприклад, за 9 місяців цього року, на лікування одного хворого зі звичайною формою туберкульозу пішло 515 гривень, а лікування одного хворого на мультирезистентний туберкульоз коштувало близько 20 000 гривень. Тому без підтримки місцевих бюджетів, а також фінансових вливань з боку інших областей (адже обласний протитуберкульозний диспансер обстежував та лікував жителів п’яти інших регіонів України) закладу буде сутужно», – зазначив Ярослав Вольський.

Отже, на думку всіх учасників «круглого столу», без підтримки всіх зацікавлених сторін – влади, громадських організацій і благодійників, – подолати епідемію туберкульозу на Чернігівщині неможливо.