Близько 500 невиліковних хворих дітей, 30 смертей щорічно від недугів, що не сумісні із життям. Така невтішна статистика свідчить – питання щодо створення на Чернігівщині окремого хоспісно-паліативного відділення вже на часі. Саме актуальність проблеми надання паліативної допомоги дітям Чернігівщини розглядалася 7 квітня на засіданні за «круглим столом» в облдержадміністрації.

Учасники засідання – представники влади, громадських організацій, медичної спільноти області – добре розуміють, що в державі вже давно варто було розробити єдину концепцію по наданню паліативної допомоги дітям, бо для дорослих пацієнтів існують окремі хоспіси та заклади, де вони можуть не тільки отримати відповідну допомогу, а і відчути турботу з боку обслуговуючого персоналу, спрямовану на продовження життя і певного підвищення його якості.

Діти, що перебувають у термінальних стадіях захворювань (причому, це не тільки онкологія, та СНІД, а і неврологічні, генетичні розлади, психоневрологічні стани, орфанні хвороби) потребують не тільки полегшення свого стану, а і створення таких умов, щоб в останні дні, місяці свого життя вони запам’ятали цей світ турботливим, яскравим та прихильним. Тому питання організації окремого дитячого закладу не може не турбувати зацікавлені сторони, зокрема, представників Управління охорони здоров’я облдержадміністрації. Як зазначив заступник начальника Управління Володимир Пулін , одне із болючих питань у цьому напрямку – кадри, які будуть працювати у такому закладі, а також стан його матеріального забезпечення: «На нашу думку, варто починати зі створення окремої палати в обласній дитячій лікарні. Адже там найкращі фахівці - педіатри, тому доречно обслуговувати таких дітей саме там. Крім того, ми, розуміючи складність питання, надали пропозиції до Міністерства охорони здоров’я щодо розробки протоколів надання паліативної допомоги дітям. У цьому напрямку ми плідно працюємо з Асоціацією паліативної допомоги України, яка прийняла стратегію розвитку, де вказано на необхідність надавати паліативну допомогу не тільки в стаціонарі, а і вдома, що дуже важливо».

Щодо перспективи організації такого відділення чи окремої палати в обласній дитячій лікарні, то думки з цього приводу розділилися. Наприклад, її головний лікар Олександр Карета зазначив: «На жаль, враховуючи, що лікарня – єдиний заклад в області, який надає всебічну допомогу дітям усієї області, ми відчуваємо певне перевантаження, бо наші потужності розраховані на 300 ліжок, а в наявності – 530. Хоча ми і не відмовляємося приймати таких дітей (вони і так в нас лікуються), втім, якщо створювати щось серйозне, тоді треба організувати окреме відділення. А для цього потрібно як фінансування, так і вивільнення площ, навчені кадри».

А ось менеджер Програмної ініціативи «Громадське здоров’я» Міжнародного фонду «Відродження» Ксенія Шапова-Дейнега вважає, що весь цивілізований світ починав саме із створення окремих палат чи навіть ліжок. «Дитина, перебуваючи у стаціонарі і займаючи окреме ліжко при погіршенні свого стану на ньому і залишається і тоді це ліжко автоматично переходить у якість паліативної допомоги. Такі приклади є і вони себе певною мірою виправдовують. Головне – щоб дитина не відчувала при цьому себе кинутою напризволяще, і в такому випадку вже мова йтиме про її оточення та медперсонал, батьків,знайомих, друзів, які покликані створити їй відповідний настрій».

Головний лікар КЛПЗ «Обласна психоневрологічна лікарня», голова Чернігівського осередку Асоціації паліативної допомоги Володимир Ященко також за те, щоб в області працювало окреме відділення: «Беручи до уваги той факт, що таких дітей на Чернігівщині набагато менше, ніж в інших регіонах України, достатньо в нас створити відділення на 6-12 ліжок. При цьому відділення повинно бути оснащеним якісним реанімаційно-анестезіологічним обладнанням, апаратами штучної вентиляції легенів, концентраторами тощо. Так, досвіду такого в нас немає, але ж є Київ, Івано-Франківськ, нарешті Мінськ, де можуть поділитися своїми напрацюваннями у цій важливій роботі».

Таким чином, медики вважають – досвіду та фаху по підтриманню життя у приречених дітей їм не займати, були б тільки гроші на придбання необхідного обладнання, створення робочих місць для спеціалістів, а також для впровадження низки лікувально-відновлювальних процедур. Відтак присутній на засіданні народний депутат України Сергій Березенко запевнив – якщо буде розроблено концепцію по наданню хоспісно-паліативної допомоги, відповідний комітет Верховної ради разом із обласною владою будуть працювати над фінансовим аспектом проблеми. Тому голова облдержадміністрації Валерій Куліч дав доручення – до кінця місяця медики, соціальні працівники, представники громадських організацій повинні чітко уявляти обсяг робіт по створенню чи-то відділення, чи-то центру паліативної допомоги. А спеціальна робоча група контролюватиме цей процес аби такий заклад на Чернігівщині запрацював у найкоротші терміни.