Захід організували представники обласного відділення Антикорупційного руху Валентина Наливайченка, які попередньо провели лікарнях обласного центру акцію «Не даю і не беру хабара!», спрямовану на подолання хибної думки, що система охорони здоров’я надто корумпована.
Учасники засідання (медики, освітяни, представники громадськості) зауважили, що медицина в усі часи не була безкоштовною, адже, наприклад, у період існування СРСР її фінансувала держава, а зараз, коли діє ринкова економіка, система охорони здоров’я фінансується за залишковим принципом. Тому, наприклад, керівники медичних закладів повинні самостійно вишукувати кошти на ремонти, придбання обладнання, переведення котелень на альтернативні види палива тощо. І хоча щороку на систему охорони здоров’я Чернігівщини виділяється близько 1,5 млрд. грн., понад 90% цієї суми спрямовується на заробітну плату та енергоносії.
Відтак у медичних закладах намагаються налагодити співпрацю із приватними благодійниками та збирають добровільні внески від громадян. Чи можна останні вважати за корупцію? Головний лікар клінік Інституту педіатрії, акушерства і гінекології Академії медичних наук України Любов Слєпова, зокрема, зауважила: «Безперечно, питання корупції в медицині дуже роздуте. Безумовно, якісь елементи корупції є. Але чи залежать вони від лікаря конкретного, який стоїть біля хворого і надає йому допомогу? Це складне запитання, чи треба «лінчувати» лікаря, хіба він корупціонер? А про те, як працює лікар, в яких умовах, яка в нього зарплата – дуже мало задають таких питань».
Інші вважають, що тільки реформування вітчизняної медицини здатне хоч якось покращити ситуацію із її фінансуванням. Наприклад, впровадження страхової медицини, законопроекти щодо якої роками чекають своєї черги у Верховній раді, зможе, по перше, зняти фінансовий тягар з пацієнта, по друге, переорієнтувати відносини між лікарем та пацієнтом на стосунки між страховою компанією та медичним закладом. Більша самостійність у плані розподілу коштів також здатна підвищити фінансову спроможність окремо взятої лікарні, а оптимізація ліжкового фонду, яку так не люблять головні лікарі, сприятиме вивільненню грошей, які можна використати на інші потреби закладу.
Отже, медики і громада розуміють всі проблеми сучасної медицини. А от чи є, так би мовити, політична воля у тих , від кого залежить початок реформ у системі охорони здоров’я – покаже час. Такий висновок зробили учасники засідання.
Прес-служба Управління охорони здоров’я облдержадміністрації
|