Низку меседжів, які донесла до присутніх на зустрічі Уляна Супрун, можна відокремити в кілька основних блоків. Зокрема, це засади, на яких базуватиметься профілактика соціально значущих захворювань, робота лікувальних закладів в умовах створення єдиного медичного простору, роль первинної ланки надання медичної допомоги у виявленні та лікуванні хвороб, що посідають перші місця за рівнем інвалідності та смертності, реструктуризація системи надання екстреної та невідкладної медичної допомоги, фінансування лікувальних закладів. а також нові підходи до фармтерапії.

Розповідаючи про кошторисну складову роботи медичних закладів, Уляна Супрун зазначила, що левова частка грошей, які виділяються на роботу медичних закладів, йде на їхнє утримання, а не на власне процес лікування пацієнтів. Тобто, зміна підходів до використання надходжень допоможе як громадянам, так і самим медичним працівникам – пацієнти не будуть сплачувати за надані послуги, а медики – гарантовано отримують гідну заробітну плату. Перетворення у галузі охорони здоров’я змінять фінансову складову – гроші будуть іти за пацієнтом. Це дасть значну економію бюджетних коштів та об’єктивно призведе до оптимізації мережі медичних закладів

«Половина ліків, що використовується в Україні – не є життєво необхідними, – зазначила посадовець. – Тому вважаю за потрібне фінансувати інші 50% ліків. Загалом із 1200 найменувань лікарських препаратів повинно залишитися лише 300 ефективних і таких, які використовуються у розвинутих країнах. Ми прийняли постанову про реферування ліків та їхню реімбурсацію, тобто, відшкодування коштів з держбюджету на серцево-судинні захворювання, бронхіальну астму та цукровий діабет 2-го типу. Це буде гарантією того, що кожен хворий зможе отримати ці ліки безкоштовно за рецептом у будь-якому аптечному закладі».

Також Уляна Супрун наголосила, що медицина повинна працювати на профілактику захворювань, популяризувати здоровий спосіб життя (чим буде займатися Національний Центр громадського здоров’я з філіями у кожній області), впроваджувати профілактичні щеплення, збирати правдиву статистику щодо поширення тих чи інших захворювань. Такі центри певною мірою дадуть змогу правильно розподіляти кошти на попередження та лікування недугів.

Суттєвих змін повинна зазнати і екстрена медична допомога. Уляна Супрун вважає, що центри швидкої медичної допомоги і медицини катастроф мають орієнтуватися на оперативність своєї роботи, ефективний зв’язок між лікарнями, а також на нову концепцію підходу до надання невідкладної допомоги шляхом створення Служби парамедиків, як це зроблено у розвинутих країнах. За її словами, саме парамедики, а також поліція та працівники МНС повинні першими приїжджати на аварійні ситуації. Парамедики, надаючи першу медичну допомогу та оглядаючи постраждалих, приймають рішення про доправлення пацієнта до лікарняного закладу.

В умовах реформування системи охорони здоров’я чи не головна увага приділятиметься зміцненню зв’язку між сімейним лікарем та пацієнтом, причому, пацієнт може сам обирати собі лікаря, а відтак, якщо лікар матимете більшу кількість пацієнтів, ніж його колега, він і буде краще фінансуватися. Саме сімейний лікар займатиметься профілактикою захворювань, адже тут спрацьовуватиме постулат, що одна гривня, витрачена на профілактику, зберігатиме 10 гривень, спрямованих на лікування. «Робота сімейних лікарів повинна бути наріжними каменем ефективності роботи всіх ланок надання медичної допомоги», – зазначила Уляна Супрун. У цьому плані особлива увага повинна належати як медикам поліклінік, так і працівникам ФАПів, які в умовах обмеженої кількості лікарів у селах займаються дуже важливою роботою по профілактиці хвороб та направленню пацієнтів до вузькопрофільних спеціалістів. Втім, за словами Уляни Супрун, фельдшери ФАПів повинні підтверджувати свою кваліфікацію.

Щодо аспектів реструктуризації медичних закладів, то очільниця Міністерства наголосила – закривати медичні заклади не має сенсу, йтиметься лише про їхнє перепрофілювання, адже на базі деяких лікарень варто створювати реабілітаційні центри, хоспіси, центри паліативної допомоги, перинатальні центри тощо. Крім того, в умовах вже незворотного реформування лікарні мають самі заробляти гроші на поточні ремонти, закупівлю обладнання, покращення умов перебування хворих. Актуальним стане і диференційований підхід щодо розміру заробітної плати медиків.

Звісно, всі ті зміни, на які очікує сучасна українська медицина, неможливо втілити у життя без допомоги як профільного комітету Верховної ради, так і самих медиків, громадськості та волонтерів.

Участь у зустрічі із представниками медичної спільноти Чернігова взяли народний депутат України Сергій Березенко, голова облдержадміністрації Валерій Куліч, Чернігівський міський голова Владислав Атрошенко та начальник Управління охорони здоров’я облдержадміністрації Петро Гармаш.

У ході свого візиту до Чернігова Уляна Супрун познайомилася із роботою Обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф і поспілкувалася із журналістами.