В області практично немає медичного закладу, який би не відчував певне обмеження фінансування. І це при тому, що розвиток системи охорони здоров’я, а відтак – покращення надання медичної і, зокрема, невідкладної допомоги – одне з пріоритетних завдань як Уряду держави, так і влади на місцях. Втім, часто декларовані наміри щодо удосконалення роботи лікувальних закладів та наближення меддопомоги до населення не можуть бути повністю реалізованими через як побутові проблеми (необхідність здійснення поточних ремонтів, економію енергоносіїв) так і суто специфічні. Наприклад, за словами головного лікаря КЛПЗ «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Ігоря Даниленка, для ефективної роботи закладу необхідно: «Для подальшої оптимізації роботи потрібно покращення кадрового забезпечення, адже дефіцит лікарів по центру дуже значний. Також хочемо провести доукомплектування фельдшерських бригад другим фельдшером чи медичною сестрою. Необхідно введення центральної оперативної диспетчерської, забезпечення надійним радіозв’язком, оновлення парку санітарних автомобілів (потребуємо заміни 56 одиниць санітарного автотранспорту) та забезпечення бригад захисним одягом і взуттям».

Втім, у роботі медиків екстреної медичної допомоги є низка позитивних тенденцій. Як зазначив начальник Управління охорони здоров’я облдержадміністрації Петро Гармаш: «Протягом 2015-2016 років Центр стовідсотково забезпечувався пально-мастильними матеріалами та повністю використана субвенція по лікарських засобах.

Питання, які стосуються екстреної медичної допомоги, ми порушували під час візиту до Чернігова в.о. Міністра охорони здоров’я України Уляни Супрун. Якщо ми здійснюємо 270 тис. викликів за рік та 38 тис. хворих госпіталізуємо, то виникає питання розмежування екстреної та невідкладної медичної допомоги. Тому пріоритетом є розбудова первинної ланки і на її лікарів повинна лягти саме невідкладна допомога».

Звісно, на це все потрібно гроші і чималі. А, між тим, «швидка» – чи не єдиний медичний заклад області, який, на відміну від інших, не має права надавати низку платних послуг. Тому його працівники сподіваються, що завдяки збільшенню державного фінансування наступного року їм вдасться вирішити хоча б деякі з болючих проблем.

Інша сфера, яка потребує не те що збільшення фінансування, а хоча б регулярного надходження коштів – це медичне обслуговування постраждалих від наслідків аварії на ЧАЄС. Як зазначив голова обласного відділення Всеукраїнської громадської організації «Союз Чорнобиль Україна» Анатолій Лігун, за останні роки «чорнобильці» практично втратили змогу отримувати санаторно-курортне лікування. Крім того, зменшується перелік ліків, які вони можуть придбати за пільговими рецептами, а обласний центр радіаційного захисту населення також не має змоги закупити новітнє обладнання, та ще йдеться про поступове зменшення його ліжкового фонду.

Збільшення видатків потребує також патронажна служба обласної організації Товариства Червоного Хреста. За словами її керівника Оксани Мудрої, медичні сестри служби здійснюють велику роботу по багатьом аспектам медичної допомоги підопічним. Тому є необхідність вже з наступного року розробити та прийняти цільову програму, яка б фінансово забезпечувала роботу патронажної служби області.

Ознайомившись із проблемами, які озвучили медики, голова обласної ради Ігор Вдовенко зазначив, що до наповнення фінансової складової лікувально-профілактичних закладів повинні долучатися органи місцевого самоврядування, які могли б і «чорнобильцям» надавати адресну допомогу. Відтак деякі з актуальних проблем галузі охорони здоров’я будуть внесені на порядок денний сесій обласної ради.