15 січня виповнилося 50 років, як у Чернігові запрацювала станція швидкої медичної допомоги. Від цього дня бере початок ургентна служба, яка цілодобово надає невідкладну медичну допомогу жителям Чернігівщини.
Півстоліття тому це був невеличкий відділ, що складався з кількох лікарів та медичних сестер, в розпорядженні яких знаходилося два санітарних автомобіля. Згодом медичних працівників та автотранспорту побільшало, запрацювали допоміжні служби, зміцнилася матеріально-технічна база станції меддопомоги. Нині це потужний обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, в якому налічується 96 медичних бригад, 1200 працівників, зокрема, 100 лікарів. Щодоби центр обслуговує майже 800 викликів як в містах та селищах, так і у віддалених найменших селах. Директор центру Ігор Даниленко розповідає: «Наш автопарк забезпечений найсучаснішими автомобілями високої комплектації., які мають спеціальні ноші, шини, пневмошини, апарат штучної вентиляції легень, дефібрилятори, кардіограф, кисневе обладнання. Також здійснюємо навчання медичного персоналу по світовим стандартам, всі лікарі і фельдшери проходять курси вдосконалення в нашому центрі, у навчально-тренувальному відділі з відпрацюванням різних ситуацій на манекенах. Медикаментами, як і пально-мастильними матеріалами вже п’ятий рік поспіль ми забезпечені стовідсотково».
Нині керівництво центру екстреної допомоги працює над створенням єдиної оперативної диспетчерської. Передбачається, що завдяки цьому підрозділу вдасться не тільки зменшити терміни доїзду до пацієнтів, а і забезпечити ефективний зв’язок між бригадами, особливо тими, що працюють у сільській місцевості.
Звісно, як і в інших медичних закладах, робота центру пов’язана із низкою проблем, які власними силами не вдається вирішити. У першу чергу, це незадовільна кадрова ситуація (нині там не вистачає лікарів). По-друге, половина автотранспорту закладу вже вичерпала свій моральний та технічний ресурс. Втім, це поки негативно не відображається на роботі центру, який продовжує працювати оперативно та ефективно, причому, незважаючи на невтішну перспективу у майбутньому перетворитися на звичайну парамедичну службу, про яку говорять у профільному міністерстві. Ігор Даниленко вважає, що для цього поки немає жодних підстав. «На даний момент є закон про екстрену медичну допомогу, ухвалений 2012 року. Не кожна служба може похвастатися, що є спеціальний закон. Якщо ми говоримо про парамедиків, повинні бути створені госпітальні округи, куди можна довести пацієнта за мінімальний проміжок часу. Що ж стосується самих пацієнтів, то вони більше задоволені тим, що на виклик приїжджає лікар, який , окрім того, що надасть медичну допомогу, може проконсультувати щодо подальшого лікування. Система, яка нині працює в нашій державі, потребує не руйнування, а подальшого вдосконалення».
Мабуть, порахувати, кільком тисячам людей за п’ятдесят років роботи врятували життя медики «швидкої», неможливо. Вони ж продовжують сподіватися, що гідна заробітна платня, європейські умови роботи та соціальні гарантії нарешті високо піднімуть престиж їхньої професії.
Прес-служба Управління охорони здоров’я облдержадміністрації
|