Про головні аспекти роботи первинної ланки системи охорони здоров’я Чернігівщини та роль об’єднаних територіальних громад у наданні медичної допомоги жителям йшлося 2 лютого на засіданні за круглим столом у прес-центрі «Чиста політика».

Згідно з Концепцією реформування системи охорони здоров’я основна увага приділятиметься саме первинній ланці, а відтак – і об’єднаним громадам, в яких здоров’ям громадян опікуватимуться у першу чергу сімейні лікарі, а кошти спрямовуватимуться із державної субвенції.

За словами начальника Управління охорони здоров’я облдержадміністрації Петра Гармаша, забезпечення належної роботи первинної ланки медичної допомоги – один з пріоритетів реформування медицини, яке зараз відбувається в Україні. Проте на місцях не завжди раціонально використовують можливості реформування та намагаються створити лікарню інтенсивної терапії замість того, щоб зміцнити матеріально-технічну базу закладів первинної ланки та стимулювати до роботи у сільській місцевості лікарів сімейної медицини. «Громади мають заохочувати лікарів для роботи в своїх населених пунктах, а ми готові до співпраці з керівниками об’єднаних територіальних громад», – запевнив Петро Гармаш.

За словами заступника начальника Управління охорони здоров’я облдержадміністрації Алли Здор, 80% жителів громад повинні одержувати медичну допомогу саме на рівні первинної ланки. І тут велика роль належить не тільки матеріально-технічній базі, а і кваліфікації медпрацівників.

Учасники зустрічі, серед яких начальник Чернігівського міського управління охорони здоров’я Владислав Кухар, заступник головного лікаря КЛПЗ «Чернігівська обласна лікарня» Валерій Чобітько, завідувач неврологічного відділення Олександр Марцинкевич, лікар-інтерн Уляна Солов’ян, а також голови трьох об’єднаних територіальних громад області дійшли висновку, що для ефективного медичного обслуговування населення об’єднаних територіальних громад необхідні два фактори – наявність матеріально-технічної бази відповідного рівня та такі умови проживання й оплати праці, які б заохотили сімейного лікаря, а також членів його родини залишатися працювати на селі. Територіальні громади мають на це не тільки право, а і можливості.