За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, кількість хворих на депресію в світі досягає 100 млн. осіб і має стійку тенденцію до постійного зростання. Депресивний епізод один раз в житті переживають до 20% жінок та 10% чоловіків, половина з яких потребують лікування у відповідних фахівців. За словами головного позаштатного спеціаліста Управління охорони здоров’я облдержадміністрації за спеціальністю «Психіатрія» Валентина Скрипника, депресія – захворювання не тільки психіки, а і всього організму людини і, на жаль, більшість людей не сприймають її прояви всерйоз, не усвідомлюють наслідки несвоєчасної діагностики та лікування у лікарів - психіатрів, що значно знижує якість життя, в т.ч. працездатність. Депресивний стан може призвести до соматичних захворювань та інвалідизації, принести страждання собі та близькому оточенню, а також спричинити трагічні події у вигляді самогубств.

« Якраз часті думки про самогубство і будуть основними критеріями до найшвидшого звернення до спеціалістів-психіатрів. Звісно, про це у першу чергу повинні потурбуватися рідні та близькі людини, що знаходиться у депресивному стані, адже інколи такий хворий не може сам собі дати ради, – стверджує Валентин Скрипник. – Крім того, враховуючи зростаючу роль первинної ланки надання медичної допомоги, саме сімейні лікарі повинні взяти на себе основну роботу з раннього виявлення депресії. Для цього у нас розроблено низку клінічних протоколів, за якими налагоджений зв’язок у ланцюжку «сімейний лікар – районний психіатр – психіатр КЛПЗ «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня».

На жаль, причини депресії ще й досі не вивчені, хоча відомі фактори, що її провокують – це особливості характеру, нервової системи, спадковість, незадовільний соціально-економічний стан в родині та в державі, зміна сезонів, авітаміноз тощо. Відтак, медики-науковці знають, що депресія виникає внаслідок певного порушення в роботі міжнейрональних синапсів та нестабільного функціонування медіаторів нервової системи. А от проявів депресії – безліч. Наприклад, для неї характерні зниження настрою, відчуття суму або пригніченості, брак почуттів, безнадія, безпорадність, втрата інтересу та задоволення від життя, байдужість до навколишнього світу.

З боку мислення – уповільнений темп, зниження концентрації, песимізм, нерішучість, постійне очікування біди, необґрунтовані самообвинувачення, думки про марність життя та смерть.

Серед низки фізичних проявів – загальна слабкість, відчуття постійної втоми, зниження апетиту та маси тіла, статевого потягу, порушення сну, виникнення запору тощо.

«Якщо такі симптоми проявляються більше, ніж два тижні, дільничний терапевт або сімейний лікар повинен направити пацієнта до спеціаліста-психіатра, де буде призначено адекватне лікування. До речі, сучасна психіатрія має безліч антидепресантів, які використовуються як в Європі, так і в США. Зрозуміло, що лікування антидепресантами в амбулаторних умовах повинно відбуватися лише під суворим контролем психіатра. Загалом, – продовжує Валентин Скрипник, – лікування депресивних станів дає хороші результати, хоча в деяких випадках депресія повертається. Втім, якщо людина буде дотримуватися здорового способу життя, вчитися адекватно реагувати на стрес, позбавиться шкідливих звичок, буде раціонально харчуватися – ризик загострення хвороби буде зведений до мінімуму».

Загалом, психіатрична служба Чернігівщини має все необхідне для того, щоб своєчасно діагностувати, лікувати та застосовувати реабілітацію людей з депресією.