Вже понад 15 років в Україні триває епідемія туберкульозу та ВІЛ-інфекції. Щорічно лікарі діагностують все нові випадки цих недуг. На Чернігівщині ця проблема дуже актуальна, адже рівень захворюваності на імунодефіцит в порівнянні з 2016 роком зріс на 16 %, а на туберкульоз хоча і знизився майже на 10%, втім, темпи поширення невиліковних та мультирезистентних форм захворювання змушують медиків шукати нові ефективні методи протидії. Наводячи статистичні дані, заступник головного лікаря КЛПЗ «Чернігівський обласний протитуберкульозний диспансер» Ніна Товчига зазначила: «Епідемічна ситуація в області на туберкульоз залишається напруженою. У 2017 році зареєстровано 602 нові випадки туберкульозу. На диспансерному обліку стоять 946 хворих на активний туберкульоз. Померло від сухот 88 осіб, з них 45 від поєднаної патології ТБ/ВІЛ.

Під медичним наглядом у лікувально-профілактичних закладах області нині перебуває 4053 ВІЛ-інфіковані особи, з них 1104 – хворих на СНІД. У 2017 році з приводу ВІЛ-інфекції зареєстровано 533 особи. Протягом минулого року померло 129 ВІЛ-інфікованих осіб, з яких 78 – від СНІДу, 51 – від інших захворювань».

На сьогодні йдеться вже про три епідемії соціально значущих захворювань, а саме – туберкульозу, ВІЛ/СНІДу та ко-інфекції, при якій туберкульоз та ВІЛ поєднані в одну патологію. Отже, перед медиками стоїть завдання обстежувати, а відтак і призначати лікування в залежності від того, наскільки хворий, наприклад, на туберкульоз має стійке зниження імунітету.

На думку фтизіатрів, ситуацію можна покращити за допомогою більш ефективного амбулаторного лікування, адже після перебування у стаціонарі пацієнт потрапляє додому, а відтак – під патронат сімейного лікаря. Втім, за словами заступника головного лікаря КЛПЗ «Чернігівський обласний протитуберкульозний диспансер» Ярослава Вольського, все не так просто. «Після проведення стаціонарного лікування пацієнт переходить на амбулаторне лікування. На жаль, на цьому етапі пацієнт або пропадає, або не лікується. Це свідчить про слабкий супровід з боку сімейних лікарів, які не належним чином контролюють прийом пацієнтом необхідних для одужання ліків. І це при тому, що на Чернігівщині створено та запроваджено унікальну модель, коли носій інфекції може консультуватися із лікарем за допомогою скайп - зв’язку та приймати препарати під контролем на відстані».

Незважаючи на певні складнощі у виявленні та лікуванні таких хворих, медикам все ж вдалося майже на чверть знизити смертність від цих захворювань, уповільнити темпи появи рецидивів та і робота з профілактики туберкульозу та ВІЛ дає позитивні результати.

«Нам необхідно реально оцінювати ті результати, які ми маємо у боротьбі з ВІЛ-інфекцією та туберкульозом, а також координувати зусилля всіх зацікавлених сторін – і громадських організацій, і волонтерів, і, звісно, медичних працівників, – зазначила Наталія Романова. – В області створено план дій по боротьбі із цими інфекціями, в якому зазначені конкретні кроки для широкого доступу громадян до профілактики, лікування та діагностики цих хвороб».

Під час засідання розглянуто низку питань, що стосуються медико-соціального супроводу хворих, особливостей діагностики захворювань, стану доступу хворих до АРТ, аспектів клініко-лабораторних досліджень. Крім того, присутні познайомилися із досвідом надання інтегрованих послуг у сфері ТБ/ВІЛ, які запроваджуються на території Одеської області.