Реформування вітчизняної медицини передбачає запровадження принципу «Гроші йдуть за пацієнтом», який поширюється лише на ті медичні заклади, які уклали договори із Національною службою здоров’я. А таких в Україні – понад 160.

На Чернігівщини першим уклав договір Корюківський центр первинної медико-санітарної допомоги. Перед колективом цього закладу стоїть відповідальне завдання – бути, так би мовити, першою ластівкою, а можливо, і взірцем для інших у плані підготовки до роботи в сучасних умовах. Бути першими – завжди відповідально та нелегко. Корюківський ЦПМСД вже почав отримувати кошти відповідно до кількості людей, які підписали декларації з лікарями, та додатково – за пацієнтів, які проживають на території обслуговування, але ще не обрали лікарів. Для закладу це значно більше коштів, ніж він отримував щомісяця до впровадження змін у системі охорони здоров'я.

Про роботу щодо підписання угод із Національною службою здоров’я України йшлося у програмі «Тема дня» на телеканалі UA: Чернігів за участі начальника Управління охорони здоров’я ОДА Петра Гармаша та головного лікаря Корюківського районного центру ПМСД Світлани Лещенко.

«В єдиній системі на Чернігівщині зареєстровано 36 закладів, що надають первинну медичну допомогу. Протягом першої хвилі до цієї роботи долучився один заклад з Корюківки. Втім, вже розглянуто 9 заявок (серед них 6 – з Чернігова) від інших закладів, які отримали «зелене світло», їм вже надані договори від НСЗУ. Є сподівання, що з 15 жовтня ці заклади отримуватимуть реальні кошти за пацієнтів, – зазначив Петро Гармаш. – договором із НСЗУ, зокрема, передбачено виконання зобов’язань щодо ведення пацієнтів, зміцнення матеріально-технічної бази. Зі свого боку НСЗУ гарантує вчасне надходження фінансів. Крім того, угода регламентує новий рівень відносин між лікарем та пацієнтом».

Світлана Лещенко зауважує, що передумовою того, що заклад став першим на Чернігівщині стала віра у доцільність реформування галузі. «Тому я та лікарі, що працюють в нашому закладі, відвідували різноманітні тренінги та семінари щодо впровадження реформ, а також налагодили зв’язки із спеціалістами в Міністерстві охорони здоров’я. Крім того, ми знайшли спільну мову із місцевою владою, яка підтримала наші починання, бо основними вимогами було реєстрація в системі eHealth та отримання статусу комунального некомерційного підприємства. Тепер у фінансовому плані стало працювати легше, ми отримали другий транш від НСЗУ, кошти приходять вчасно і у повному обсязі. Звісно, обов’язків у лікаря додалося, адже нині вони підписали 70% декларацій зі своїми пацієнтами», – зазначила Світлана Лещенко.

За словами Петра Гармаша, Менський та Новгород-Сіверський центри ПМСД також наближаються до лідерських позицій у роботі з підписання декларацій, нині там підписано 60-65% декларацій і заклади вже перебувають на стадії підписання договорів із НСЗУ.

«Особлива увага приділяється виваженому розподілу коштів, які надходять від НСЗУ, – зауважила Світлана Лещенко, – це і заробітна плата, пальне, витратні матеріали, придбання обладнання тощо. Є надходження по «зеленому» списку – за підписані декларації та «червоному» – кошти за тих, хто ще не підписав декларації. У середньому заробітна плата медичного працівника зросла у 2-3 рази».

Втім, держава не залишає без фінансової допомоги і пацієнтів, що поки не підписали декларацій з лікарем (240 гривень на людину), тому головне завдання нині – перевести всіх пацієнтів з «червоного» до «зеленого» списку аби стало можливим отримувати 370 гривень на пацієнта, що ідентифікувався шляхом підписання декларації. Світлана Лещенко запевняє: кошти, що надходять від НСЗУ змушують медиків ретельніше ставитися не тільки до обслуговування пацієнта, а і профілактики захворювань, проведення оглядів та диспансеризації.

«Якщо пацієнта з якихось причин не влаштовує лікар, з яким він вже підписав угоду, він може переукласти її з іншим лікарем, – стверджує Петро Гармаш. – Людина завжди має право вибору. Звісно, йдеться лише про лікарів первинної ланки – дільничних терапевтів, педіатрів та сімейних лікарів. А от для лікарів другої ланки поки нічого не змінилося, вони продовжують отримувати кошти по тарифній сітці, як і було завжди. Зміна статусу медичного закладу у комунальну неприбуткову організацію обумовлює можливість заробляння коштів згідно з тарифами, встановленими на законодавчому рівні за певні медичні послуги, які не входять в обов’язковий перелік. Також окремий заклад має право встановлювати тарифну сітку згідно з колективним договором».

«Ми ж, як комунальне некомерційне підприємство, маємо право надавати платні послуги, тобто, всі ті послуги, які не прописані у наказі МОЗ України №504. Наприклад, це може бути масаж, голкорефлексотерапія, УЗД, деякі лабораторні аналізи», – зазначила Світлана Лещенко. – Ми готові ділитися своїм досвідом входження до системи НСЗУ і сподіваємося, що зовсім скоро всі медичні заклади Чернігівщини укладуть договори та будуть працювати по-новому».