Участь у роботі «круглого столу» взяли керівники Управління охорони здоров’я облдержадміністрації, управління охорони здоров’я Чернігівської міської ради, медичних закладів області. Мета засідання – обговорити чинники, що впливають на стан захворюваності та смертності громадян та визначити основні аспекти роботи майбутнього регіонального центру громадського здоров’я.

Старт розвитку системи громадського здоров’я в Україні було дано 30 листопада 2016 року, коли Кабінет Міністрів України ухвалив відповідну концепцію, яка базується на пріоритетних напрямках профілактики захворювань, а відтак – продовження термінів життя громадян та заохочення до здорового способу життя.

«Враховуючи, що Україна суттєво відстає від інших держав за показниками очікуваної тривалості життя (в країнах ЄС – 80 років, в Україні – 71,4), серед проблем, які повинні бути визначені у цій галузі можна назвати такі, як боротьба із хронічними неінфекційними хворобами, що становлять левову частку смертей в Україні, критичний рівень охоплення профілактичними щепленнями дітей та дорослих, наявність високої захворюваності на ВІЛ/СНІД, туберкульоз, небезпечні інфекційні недуги – лихоманка Ебола, Марбург, пташиний грип, вірус Зіка тощо. Крім того, одна з головних проблем, яка потребує неабиякої уваги з боку медичних працівників – це служба крові, яка відчуває постійну нестачу фінансових ресурсів, а відтак громадяни не завжди мають доступ до якісних компонентів крові», – зазначив начальник КЗ «Обласний центр інформаційно-аналітичних технологій та пропаганди здорового способу життя» Володимир Тарасовський. Також він наголосив, що на шляху визначення пріоритетів роботи майбутнього центру громадського здоров’я вже створено відповідний сайт, на якому висвітлюються актуальні питання профілактики захворювань, медичні працівники активно долучаються до проведення «круглих столів», днями буде проведено семінар-нараду стосовно головних принципів розбудови громадського здоров’я в області, з наступного місяця спеціалісти у сфері інфекційного контролю візьмуть участь у навчаннях у столиці. Передбачається участь представників Чернігівщини у різноманітних конференціях, які стосуються цієї актуальної теми.

Учасники засідання поділилися напрацюваннями, які повинні допомогти створити центр громадського здоров’я в регіоні та розповіли про чинники, що спричиняють високу захворюваність та смертність громадян. Зокрема, заступник начальника управління охорони здоров’я Чернігівської міської ради Ольга Малець зазначила: «На сесіях міської ради періодично порушувалося питання створення засад громадського здоров’я, яке напряму стосується саме профілактики соціально значущих захворювань та пропаганди здорового способу життя. Для цього медичні заклади уніфікують свою роботу, поєднуючи первинну та вторинну медичну допомогу, виокремлюючи первинну ланку на шляху створення системи громадського здоров’я. «Первинна ланка повинна бути опорою системи громадського здоров’я, а сімейний лікар у процесі роботи із пацієнтами повинен приділяти значну увагу роз’ясненню засад здорового способу життя», – наголосила Ольга Малець.

Розвиток громадського здоров’я неможливий без узагальнення даних щодо захворюваності жителів регіону. «Тому важливість у цьому плані медичної статистики важко переоцінити, – зазначив заступник начальника КЗ «Обласний центр інформаційно-аналітичних технологій та пропаганди здорового способу життя» Віктор Штінов, – і безперечно, наша установа буде відігравати велику роль у роботі майбутнього центру громадського здоров’я. Втім, збір даних лише по захворюваності громадян не може об’єктивно свідчити про чинники, які на неї впливають, адже необхідно враховувати і негативну дію факторів навколишнього середовища, від яких також залежить здоров’я громадян. Відтак лише констатація фактів росту смертності та захворюваності не здатна покращити ситуацію».

На Чернігівщині, як і в усій Україні, головні чинники, що створюють високу захворюваність, інвалідність та смертність жителів залишаються однаковими протягом тривалого часу. Це і серцево-судинні, онкологічні хвороби, соціально значущі недуги. Тому, на думку учасників засідання, саме вони і повинні бути у центрі уваги як у плані раннього виявлення, так і профілактики з боку медичних працівників. «Ми не розказуємо нашим пацієнтам, як вони повинні жити, від чого відмовитися і як корегувати свою поведінку, – наголосив головний лікар КЛПЗ «Обласний кардіологічний диспансер» Ігор Батог, – про це навіть не написано в амбулаторних картах хворого. А доказова медицина, яка є основою не тільки лікування хвороб, а і профілактики захворювань, базується на таких простих методах запобігання смертності та захворюваності, як відмова від куріння, виважені рухова активність та харчування, контроль маси тіла, визначення холестеринового індексу та ліпідів». З цим погоджується і головний лікар КЛПЗ «Обласний онкологічний диспансер» Валерій Зуб, який вважає, що в країнах з обмеженими ресурсами, до яких належить і Україна, вчасне виявлення захворювань дозволяє значною мірою зекономити кошти на лікування. І центр громадського здоров’я також повинен цим займатися, адже, нажаль, за прогнозами, захворюваність на онкопатологію з роками буде зростати, незважаючи на інформаційну роботу з боку медичних працівників.

Роз’яснення негативного впливу поведінкових хвороб на стан громадян також повинно бути у центрі уваги громадського здоров’я. Тому, зокрема, обласний наркологічний диспансер на шляху профілактики хімічних залежностей успішно взаємодіє з іншими закладами медичними закладами та недержавними громадськими організаціями. За словами в.о. головного лікаря Юрія Поклада, все більша увага приділяється вивченню поєднання алкогольної та наркотичної залежності із захворюваннями на туберкульоз та ВІЛ-інфекцію. Як зазначила керівник об’єднаного відділу моніторингу та оцінки виконання програмних заходів з протидії ВІЛ/СНІДу та туберкульозу, заступник головного лікаря обласного протитуберкульозного диспансеру Ніна Товчига: «Робота центру громадського здоров’я потребує міжвідомчої взаємодії, особливо на стадіях раннього виявлення захворювань та задля профілактики та подолання епідемічних процесів у розвитку поведінкових хвороб. Система охорони здоров’я своєчасно реагує на вимоги сьогодення і, зокрема, у зв’язку із процесом децентралізації створює необхідні умови для діагностики ВІЛ - інфекції/СНІДу на місцях. Тепер пацієнт, не виїжджаючи зі свого населеного пункту, може швидко дізнатися про свій імунний статус та отримувати необхідні препарати. Крім того, ми впритул підійшли до створення мультидисциплінарних команд, адже в протитуберкульозному диспансері введено посади психолога, епідеміолога та інших спеціалістів немедичного профілю». У свою чергу завідувач оргметодкабінетом КЛПЗ «Обласний шкірно-венерологічний диспансер» Олександр Борисов наголошує на зміні вікової характеристики захворюваності на сифіліс та гонорею, що пов’язано зі слабкою профілактичною роботою щодо причин зараження венеричними захворюваннями. «Пропаганда здорового способу життя та поширення інформації про ризики появи венеричних хвороб повинна орієнтуватися на всі вікові категорії громадян. Сподіваємося, що створений центр громадського здоров’я якраз цим і буде займатися».

Про взаємодію закладів охорони здоров’я з органами місцевого самоврядування розповіла заступник головного лікаря Чернігівського районного центру ПМСД Оксана Логвинчук, зазначивши: «Без такої тісної співпраці неможливо ефективно розвивати надання допомоги населенню на різних рівнях. І , на жаль, далеко не всі керівники громад розуміють необхідність фінансової та моральної підтримки медичних закладів на селі, а відтак практично не опікуються і профілактикою захворюваності серед громадян.

Профілактика захворювань та покращення ситуації із захворюваністю громадян неможлива без підготовки кваліфікованих кадрів. Тому, як наголошує заступник директора Чернігівського базового медичного коледжу Вікторія Рибальченко, саме роз’ясненню причин виникнення хвороб, впливу їх на економно-соціальний стан в навчальному процесі приділяється велика увага. «Молоде покоління середніх медичних працівників складає основу громадського здоров’я. Нам важливо, щоб у молодих людей формувалося поняття здорового способу життя і впевненість у тому, що бути здоровим – це нині модно і необхідно. Безперечно, саме середнім медичним працівникам належать функції комунікації між громадськістю та системою охорони здоров’я, активне проведення санітарно-просвітницької роботи серед населення, особливо у сільській місцевості», – сказала Вікторія Рибальченко.

Учасники засідання за «круглим столом» дійшли висновку – такі заходи необхідні для подальшого з’ясування точок зору всіх зацікавлених сторін у формуванні єдиної системи громадського здоров’я України. «І добре, що Міністерство охорони здоров’я розпочало роботу по формуванню засад роботи центрів громадського здоров’я в регіонах саме з вивчення думок медичних працівників на місцях. Сподіваємося, що всі пропозиції, які будуть вироблені під час «круглих столів», будуть враховані тоді, коли центри будуть створені», – зазначив начальник Управління охорони здоров’я облдержадміністрації Петро Гармаш, який взяв участь у засіданні.