Проблема поширення ВІЛ-інфекції залишається актуальною для світової співдружності, адже нині масштаби поширення імунодефіциту набули глобального характеру і становлять неабияку загрозу для розвитку суспільства в цілому. За офіційним повідомленням Центру контролю за захворюваннями (Атланта, США), щоденно у світі виявляється близько 2 тисяч нових випадків ВІЛ-інфекції і понад 200 людей помирають від хвороб, спричинених імунодефіцитом.

Починаючи з 2004 року, Україна досягла значних результатів у діагностиці ВІЛ-інфекції, її лікуванні та соціальному супроводі людей, що живуть із ВІЛ/СНІДом. Нині в нашій державі понад 164 тисячі людей мають статус ВІЛ-інфікованих, 80% з яких отримують антиретровірусну терапію, здебільшого за кошти державного бюджету.

Проблема подолання епідемії ВІЛ-інфекції в Україні полягає у площині тісної співпраці медиків, органів влади, соціальних служб та інших. Адже ВІЛ-інфекція – захворювання, що належить до соціально небезпечних недуг, яке спричиняє навантаження на державний бюджет та на загальне здоров’я суспільства.

Чернігівщина входить до семи областей України з високим рівнем ВІЛ-інфекції. За словами заступника головного лікаря КЛПЗ «Чернігівський обласний протитуберкульозний диспансер» з питань ВІЛ/СНІДу Галини Лисенко, нині в області на медичному обліку перебувають 4175 людей, що живуть із ВІЛ, з них 1178 хворих на СНІД. «ВІЛ-інфекція – поведінкове захворювання і його поширення здебільшого пов’язане із пізнім зверненням громадян. На Чернігівщині переважає статевий шлях передачі інфекції, причому частка молодих людей, в яких виявляється ВІЛ, постійно зменшується, – зауважує Галина Лисенко., – В наших медичних закладах проводиться активна робота з обстеження громадян на ВІЛ-інфекцію, лише протягом нинішнього року на ВІЛ обстежено 45720 жителів Чернігівщини (4%), за допомогою швидких тестів – 13% населення. На всій території Чернігівщини відкрито відповідні сайти згідно з «Національною стратегією прискореного подолання ВІЛ/СНІД». Особлива увага приділяється вразливим категоріям населення та представникам груп ризику, роботу з якими ми здійснюємо разом із соціальними працівниками та членами громадських організацій, зокрема БО «Чернігівська МЕРЕЖА». Також Галина Лисенко зауважує: підступність ВІЛ-інфекції полягає у тому, що після зараження людина може довгий час не відчувати ознак хвороби, вважати себе здоровою і водночас заражати інших – насамперед своїх сексуальних партнерів та партнерів по голці. Період безсимптомного перебігу захворювання може тривати 8 – 10 і більше років, після чого розвивається СНІД.

«Глобальна мета боротьби зі СНІДом полягає у дотриманні принципу «90-90-90», коли необхідно, щоб до 2020 року 90 ВІЛ-інфікованих знали про свій статус, 90% з них отримали лікування і 90% з цих людей мали знижене вірусне навантаження. На жаль, ВІЛ-інфекція не виліковна, тому головне завдання медичних працівників – забезпечити своєчасне обстеження на ВІЛ, надати необхідне лікування з метою підвищення якості життя тих, хто живе із таким діагнозом», – наголошує Галина Лисенко.

Проблема боротьби зі СНІДом має своє відображення у створенні системи громадського здоров’я в Україні загалом та на Чернігівщині зокрема. Так, під час активного обговорення принципів роботи майбутнього регіонального Центру громадського здоров’я, питанням раннього виявлення ВІЛ/СНІД приділяється особлива увага. Медики погоджуються – ВІЛ неможливо розглядати окремо від інших соціально небезпечних захворювань, таких як туберкульоз, адже поєднання цих двох інфекцій полягають у площині загального підходу як до виявлення, так і до лікування. «Таким чином, в регіоні вже створено засади успішної системи, яка базується на принципах громадського здоров’я у плані безперешкодного доступу до ВІЛ-сервісних послуг», – зазначає Галина Лисенко.