Нині проблема туберкульозу та ВІЛ вийшла за рамки суто медичної галузі і набула статусу загальнодержавного значення, адже невпинне зростання темпів поширення цих інфекцій змушує долучатися до її вирішення як медиків, так і органи соціального захисту, правоохоронні структури, громадські та інші неурядові організації. Відтак саме пацієнт-орієнтовані технології, контрольоване амбулаторне лікування та супровід хворого на всіх етапах роботи з ним повинні сприяти подоланню епідемії соціально небезпечних недуг. На цьому акцентувала увагу присутніх членів ради її голова, заступник голови облдержадміністрації Наталія Романова. «Тільки таким чином ми зможемо протягом певного часу завершити епідемію ВІЛ/СНІД на Чернігівщині. І добре, що у розрізі загального реформування системи охорони здоров’я відповідні служби оперативно реагують на виклики сьогодення, активно співпрацюючи у цьому напрямку», – зазначила Наталія Романова.

Знайомлячи із основними аспектами поширення в регіоні туберкульозу та ВІЛ, заступник головного лікаря КЛПЗ «Чернігівський обласний протитуберкульозний диспансер» Ніна Товчига повідомила: протягом року в області зареєстровано 443 нових випадків туберкульозу, 60% з яких мають бактеріовиділення, у п’ятої частини з яких хвороба має мультирезистентну форму. Крім того, на сухоти захворіли 15 дітей, а всього на диспансерному обліку перебуває 1000 хворих на активний туберкульоз. «Загалом ми маємо високий рівень захворюваності на туберкульоз і за цими показниками посідаємо 7 місце у загальноукраїнському рейтингу. Втім, за 9 місяців ситуація щодо ВІЛ та туберкульозу дещо стабілізувалася, зокрема, знизилася захворюваність на СНІД та смертність від туберкульозу. Подальша стратегія полягатиме у зменшенні до 36 випадків на 100 тис. населення до 2025 року (нині на Чернігівщині 70 випадків на 100 тис. населення), причому особлива увага повинна приділятися методу дослідження мокротиння. Відтак мікроскопія мокротиння – метод доступний лікарям первинної ланки, які також повинні турбуватися і про флюорографічне обстеження своїх пацієнтів», – зазначила Ніна Товчига. Також вона наголосила, що в умовах запровадження європейських стандартів до лікування туберкульозу далеко не всім пацієнтам потрібно перебування у стаціонарі, наголос повинен припадати саме на амбулаторне лікування (ДОТ-кабінети, медико-соціальний супровід працівниками БО «Чернігівська МЕРЕЖА»). А для цього, за її словами, необхідно, щоб працювала соціальна допомога та психологічна служба разом із громадськими організаціями, адже слабкою ланкою є контроль за прийомом ліків після виписки зі стаціонару.

«Роль первинної ланки у роботі з виявлення туберкульозу та ВІЛ важко переоцінити. Сімейний лікар знає всіх, хто живе на його дільниці, веде скринінгові анкети, що дозволяють виявити хворих, яким потрібно дообстеження. У центрах ПМСД працюють над розробкою системи по забору мокротиння та доставці її до лабораторій. З цією метою лікарі проходять відповідне навчання. Такий же підхід застосовується для хворих на ВІЛ-інфекцію – це децентралізація послуг, обстеження на ВІЛ швидкими тестами (6 тисяч людей обстежено протягом нинішнього року), створення на базі кабінетів «Довіри» сайтів АРТ (в області вже працюють 23 таких сайти). Таким чином, людина, не виїжджаючи зі свого населеного пункту, дізнається про свій імунологічний статус та отримує відповідні ліки. Враховуючи, що нині проблемою туберкульозу та ВІЛ-інфекції опікується єдиний заклад, ми маємо змогу краще координувати зусилля та використовувати спільний потенціал задля мети подолання епідемії ВІЛ та туберкульозу», – розповіла Ніна Товчига.

На нараді говорили і про активну роль громадських організацій у напрямку виявлення та лікування соціально небезпечних захворювань. Зокрема, голова правління БО «Чернігівська МЕРЕЖА» Анжела Мойсеєнко зазначила: ми маємо широкий доступ до кожного пацієнта у плані соціального супроводу (на нинішній рік організації виділено 5 млн грн на медико-соціальний супровід). «Ми працюємо в усіх містах та районах Чернігівщини і під нашим патронатом знаходиться 300 осіб по чутливому та 270 по мультирезистентному туберкульозу, – наголосила Анжела Мойсеєнко. – Наша мета – успішне лікування туберкульозу.. У планах на майбутнє – реалізація декількох проектів, зокрема, співпраця із пенітенціарною службою у плані виявлення ВІЛ/ТБ/гепатит, беремо участь у проекті «Health links» по роботі із ЦРЛ та ЦПМСД. Втім, ми бачимо, що не вистачає роботи із статевими партнерами, тому необхідно змінити підхід сімейних лікарів до можливих ризиків з боку пацієнта щодо зараження оточуючих».

Анжела Мойсеєнко внесла пропозицію – розробити картування послуг аби кожен лікар-інфекціоніст визначав пункти вогнищ соціально небезпечних хвороб. У такому разі легше буде працювати самому лікарю первинної ланки, а іншим зацікавленим сторонам здійснювати соціальний супровід. У свою чергу Наталія Романова зауважила. що у такому випадку необхідно забезпечити анонімність лікування та дотримання лікарської етики та таємниці.

Начальник Управління охорони здоров’я облдержадміністрації Петро Гармаш, наголошуючи на ролі лікарів первинної ланки надання медичної допомоги у забезпеченні безкоштовним тестуванням пацієнтів, зазначив: «Відсутність можливості протестувати пацієнта на первинній ланці буде підставою для розірвання договору із Національною Службою здоров’я України, що чітко прописано у відповідних документах».

Також учасники засідання наголосили: з наступного року всі пакети послуг, що стосуються супроводу хворих на ВІЛ, будуть закуповуватися державними органами і можливо це буде регіональний Центр громадського здоров’я. А для того, щоб не було перерви у закупівлі цих послуг, область повинна мати хороший напрацьований досвід з їхньої закупівлі у неприбуткових організацій, як зазначено у Стратегії забезпечення сталої відповіді на епідемії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу.

Керівник напрямку подолання проблем туберкульозу та ВІЛ проекту «Challenge TB» Наталія Заїка наголосила на необхідності подальшого проведення спільних моніторингових візитів спеціалістів з ВІЛ/туберкульозу до медичних закладів із забезпеченням доступу до лікування (в тому числі і новими препаратами) та обстеження всіх верств населення, а також соціального супроводу хворих на сухоти, зокрема, на хіміорезистентний туберкульоз.

Учасники засідання ухвалили низку рішень щодо продовження позитивних напрацювань по виявленню та лікуванню соціально небезпечних захворювань, застосовування нових методів контролю за лікуванням та взаємодії урядових та неурядових закладів та установ щодо медико-соціального супроводу людей, що живуть із ВІЛ та туберкульозом.