Наступного року триватиме трансформація медичної галузі України. Тому системна комунікація на всіх рівнях є одним з ефективних інструментів цього поступального процесу, особливо для координації зусиль Міністерства охорони здоров’я, Національної Служби здоров’я та владою в регіонах. З цією метою учасників семінару (представників прес-служб профільних управлінь та департаментів охорони здоров’я, лікарів та керівників ОТГ) ознайомлено з головними аспектами подальшого реформування вітчизняної системи охорони здоров’я та очікуваними результатами від наближення надання медичної допомоги до населення.

Зокрема, зазначалося: на наступний рік профільне Міністерство та НСЗУ запланували щонайменше два напрямки роботи – запуск нової моделі фінансових відносин зі спеціалістами амбулаторій, які не працюють у стаціонарі (лабораторні аналізи, деякі інструментальні методи досліджень – всього 44 послуги – стануть безкоштовними доля пацієнта). Крім того, Національна Служба здоров’я, що виконуватиме функцію замовника медичних послуг, оплачуватиме роботу з обслуговування пацієнтів з державного бюджету. Особливі зміни торкнуться організації роботи сімейних лікарів. Як зазначила радник з питань стратегічного розвитку медичних закладів проекту USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я» Марина Ніколко, сімейні лікарі отримують нові електронні інструменти: «Зокрема, з 1 січня 2019 року сімейні лікарі будуть працювати з електронними картами пацієнтів, виписуватимуть електронні лікарняні. А з 1 квітня - електронні направлення до «вузьких» спеціалістів та електронні рецепти. Тобто, «первинка» буде відмовлятися від паперових форм». У зв’язку із цими новаціями, місцева влада повинна у найкоротші терміни вирішити низку стратегічних питань, зокрема, до кінця нинішнього року прийняти рішення про реорганізацію всіх медичних закладів і забезпечити всіх сімейних лікарів необхідною оргтехнікою, а з травня 2019 року комп’ютери повинні бути і в кабінетах лікарів-спеціалістів.

Консультант з підтримки реформ МОЗ Анна Цяцько зауважила: загалом наступного року реорганізація медицини проходитиме за трьома напрямками – завершення реформ на первинній ланці, старт реформ у системі амбулаторної допомоги та підготовка до змін у галузі стаціонарної медичної допомоги.

Представники Національної Служби здоров’я наголошували : відомство, яке є органом центральної виконавчої влади та керує програмами медичних гарантій, з 26 листопада нинішнього року оголосило про третю хвилю договорів із медичними закладами, в яких працюють сімейні лікарі, терапевти та педіатри. Третя хвиля триватиме до 20 грудня, але для цього заклад повинен автономізуватися, стати комунальним неприбутковим підприємством та бути підключеним до системи Е-HEALTH і договори укладатимуться лише в електронній формі через медичні інформаційні системи (МІС), а медзаклади, які вже працюють з НСЗУ, у цю ж хвилю мають переукласти договір з НСЗУ, оскільки термін дії договорів, укладених під час першої та другої хвиль, спливає 31 грудня 2018 року.

А ще з другої половини 2019 року НСЗУ впроваджує програму «Безкоштовна діагностика», яка діятиме тільки для закладів, що надають вторинну медичну допомогу і уклали договори із НСЗУ. Як зазначила керівник прес-служби цього органу Лілія Гудзь, у таких закладах (поліклініках та амбулаторіях) за направленням сімейного лікаря можна буде отримати пакет діагностичних послуг, зокрема, УЗ-діагностику, рентгенографічне дослідження, мамографію тощо. Загалом у якості джерел фінансування амбулаторних закладів виступатиме НСЗУ, що забезпечуватиме коштами інструментальні дослідження та стаціонарзамінюючі технології, державна субвенція, яка з липня наступного року оплачуватиме послуги спеціалістів. Також актуальними залишаться такі джерела фінансування, як кошти, сплачені пацієнтами за платні послуги та гроші, що надійдуть від місцевих бюджетів різних рівнів.

Окремо учасникам семінару розповіли про принципи роботи екстреної та невідкладної медичної допомоги. Як зазначила консультант Міністерства охорони здоров’я Кристина Гуцалова, у цій системі існує безліч міфів, що обумовлені низькою обізнаністю людей про трансформацію , зокрема, екстреної допомоги. «Робота закладів , що надають екстрену допомогу, спрямовується на уніфікацію принципів рятування життя пацієнта і збереження та підготовку кваліфікованих кадрів. Таким чином, не варто вважати, що відбудеться скорочення лікарських кадрів. Єдина умова їхньої роботи на «швидкій» - це безперервне підвищення кваліфікації. Паралельно у бригадах працюватимуть як фельдшери, так і парамедики – спеціалісти, які пройшли відповідне навчання в медичних навчальних закладах, отримали диплом і їхня діяльність спрямована саме на надання екстреної допомоги при невідкладних станах. Фельдшери також можуть після проходження навчань отримати кваліфікацію парамедика, а водії – медичного техніка. Звісно, підвищуються вимоги для працівників центрів екстреної та невідкладної меддопомоги, які повинні вміти поводитись із сучасним обладнанням, розшифровувати ЕКГ, користуватися реанімаційною апаратурою та швидко доставити пацієнта до стаціонару. Відтак комплектацією бригад займатиметься керівник закладу на свій розсуд та відповідно до вимог і специфіки регіону», - зауважила Кристина Гуцалова.

Йшлося і про новації у системі вищої медичної освіти, нові можливості безперервного професійного зростання лікарів (одна з вимог – щорічне підвищення кваліфікації лікарів) та вимоги до підготовки інтернів. А під час роз’яснень щодо процесу подальшої реімбурсації лікарських засобів за програмою «Доступні ліки» зазначалося, що за цією програмою електронний рецепт виписуватиме лише лікар сімейної медицини. Також оголошено, що питання розширення нозологій згідно з програмою поки не розглядається.

Таким чином, основні зміни, передбачені подальшою реформою полягають у впровадженні гарантованого пакету медичної допомоги (існуватиме перелік безоплатних медичних послуг, який щороку оприлюднюватиме Кабінет Міністрів), роботі єдиного національного закупника медичних послуг (НСЗУ), вдосконалення принципу «Гроші йдуть за пацієнтом», автономізації надавачів медичних послуг, прозорій та ефективній закупівлі ліків, збільшенні повноважень місцевої влади щодо роботи місцевих закладів охорони здоров’я.