Спеціалісти КЗ «Обласний центр інформаційно-аналітичних технологій та пропаганди здорового способу життя» продовжують знайомити представників медичної спільноти Чернігівщини із принципами діяльності майбутнього регіонального Центру громадського здоров’я, алгоритмами впливу на демографічну ситуацію, організацією інформаційної роботи з попередження соціально значущих та небезпечних захворювань, а відтак – з аспектами прищеплення громадянам необхідності дотримання засад здорового способу життя.

Зокрема, розповідаючи про перспективи створення на Чернігівщині Центру громадського здоров’я, начальник обласного центру інформаційно-аналітичних технологій та пропаганди здорового способу життя Володимир Тарасовський зазначив: згідно із Законом України «Про державні фінансові гарантії» 2020 року заклад вже не отримуватиме державну медичну субвенцію. «Нині готується проект рішення сесії обласної ради щодо переходу обласного центру інформаційно-аналітичних технологій та пропаганди здорового способу життя у комунальний неприбутковий заклад. Це стосуватиметься і інших закладів третинного рівня надання медичної допомоги населенню. Тому лікарі «первинки» повинні бути обізнані із перспективами роботи такого центру та дізнатися про те, які проблеми у галузі вирішуватимуться першочергово», – наголосив Володимир Тарасовський.

Зокрема, заступник начальника обласного центру інформаційно-аналітичних технологій та пропаганди здорового способу життя Віктор Штінов зазначив, що завдяки подібним семінарам медичні працівники усвідомлюють, що громадське здоров’я – справа спільна і відокремлених від неї не повинно бути. Відтак, про незадовільну ситуацію із розповсюдженням захворювань в регіоні свідчать статистичні дані щодо від’ємного приросту населення через соціально небезпечні неінфекційні хвороби. «Як і раніше, за рівнем захворюваності перше місце в регіоні посідають хвороби дихання, друге – травми, трете – серцево-судинні недуги. А за темпами поширення серцево-судинні хвороби посідають перше місце (до речі, вони – головний чинник смертності жителів області), друге – хвороби бронхолегеневої системи, трете місце – захворювання, що вражають травні шляхи. На жаль, в області спостерігається так звана «надсмертність», коли темпи народжуваності відстають від смертності. Тому прихильність до здорового способу життя повинна бути наріжним каменем у попередженні захворювань, адже, як свідчить досвід розвинутих країн, профілактика здатна зекономити до 6% ВВП», – розповів Віктор Штінов, водночас наголосивши на необхідності соціального супроводу людей із хронічними недугами та великій ролі представників первинної ланки у виявленні та лікуванні таких пацієнтів.

За словами завідувачки відділу пропаганди здорового способу життя обласного центру інформаційно-аналітичних технологій та пропаганди здорового способу життя Ірини Ейсимонт, проблеми, які повинна вирішувати система громадського здоров’я, полягають у зменшенні тягаря хронічних неінфекційних захворювань, боротьбі із ВІЛ-інфекцією та туберкульозом, подоланні хибної уяви щодо небезпеки профілактичної вакцинації, слабкій біологічній безпеці та безпеці крові. «Тому люди повинні бути обізнаними щодо простих правил дотримання засад здорового способу життя, мати уяву про фактори нездоров’я та намагатися змінити свою поведінку. У цьому питанні важко переоцінити функцію держави, яка має провести низку заходів на місцях за допомогою комунікативної роботи та сприяти подоланню бар’єрів на шляху медичної профілактики захворювань», – зауважила Ірина Ейсимонт. Водночас фахівець наголосила, що нині стосовно створення системи громадського здоров’я в Україні багато чого зроблено. Зокрема, визначено Концепцію його розвитку, розроблено відповідний план заходів щодо неінфекційних захворювань для досягнення глобальних цілей сталого розвитку, низку національних стратегій та соціальних програм. Відтак, нині обговорюється законопроект з громадського здоров’я, який поки не прийнято, але вже проводиться його обговорення. На думку Ірини Ейсимонт, особлива увага у плані поширення інформацій про засади громадського здоров’я повинна приділятися комунікативним навичкам та широкій інформаційній роботі із залучення громадян до здорового способу життя. «І для цього, – наголосила Ірина Ейсимонт, ¬– треба привчити людей до раціонального харчування, помірної фізичної активності, позбавлення шкідливих звичок у вигляді, наприклад, тютюнокуріння та надмірного вживання алкоголю. Це дасть змогу, долаючи певні бар’єри у вигляді, наприклад, обмежених ресурсів, значно покращити показники здоров’я нашого населення, зокрема, за допомогою лікарів первинної ланки, які повинні цікавитися у пацієнта його способом життя. Таким чином, якщо ми будемо проводити профілактичну роботу на популяційному рівні, то у подальшому можна буде значно знизити рівень смертності».

Учасники семінару отримали інформацію про моніторингову роботу обласного протитуберкульозного диспансеру на шляху виявлення сухот, децентралізації послуг у сфері пацієнт-орієнтованих технологій. Зокрема, завідувачка відділу моніторингу та оцінки заходів протидії захворюваності на туберкульоз Наталія Гуня наголосила на необхідності соціального супроводу хворих, який, за спостереженнями фтизіатрів, значною мірою покращує ефективність специфічної терапії на зразок ДОТ-лікування, познайомила із принципами амбулаторної допомоги хворим на туберкульоз за допомогою скайп-зв’язку та звернула увагу присутніх на новації у фтизіатричній службі стосовно виявлення та супроводу хворих лікарями первинної ланки, особливо у світлі новацій по зменшенню лікарняних ліжок та підвищення ролі позастаціонарного лікування сухот.

Також йшлося про сучасні тенденції поширення на Чернігівщині таких соціально значущих захворювань, як вірусні гепатити, цукровий діабет, захворювання серцево-судинної системи. Учасники семінару-наради дізналися і про теперішній стан допомоги хворим на шкірні та венерологічні захворювання, сучасний розвиток психоневрологічної служби в області. Так заступник головного лікаря КЛПЗ «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» Людмила Ященко зазначила, що Чернігівщина має вкрай негативні показники поширення психічних хвороб, посідаючи за ними перше місце в Україні і, розповідаючи про реформування системи, наголосила: «Зважаючи на створення регіонального Центру громадського здоров’я, необхідно здійснити перехід від психіатричної допомоги до охорони психічного здоров’я в цілому. Така концепція виникла минулого року і вона базується на європейських стандартах посилення ролі громадського здоров’я».

Загалом, фахівці, які провели семінар-нараду, схилялися до думки, що зменшення тягаря неінфекційних захворювань можна досягти шляхом корекції щоденної поведінки людей, яка разом із заходами профілактики здатна значною мірою покращити головні демографічні показники, зменшити захворюваність, інвалідність та смертність жителів Чернігівщини. А, враховуючи особливу роль лікарів первинної ланки у процесі реформування галузі, саме вони повинні бути обізнаними із аспектами діяльності майбутнього регіонального Центру громадського здоров’я, а відтак – впроваджувати його принципи на місцях.