З 1 січня пацієнти, що підписали декларації із сімейними лікарями, дільничними терапевтами та педіатрами і ті, хто не визначився, розподілятимуться за двома умовними списками, відповідно, «зеленим» і «червоним». Відтак на кінець року до «зеленого» списку в області потрапило близько 70% жителів. Пацієнти з «червоного» списку також не залишаться без медичної допомоги, втім, протягом року вони повинні обрати свого лікаря.

Коли це відбудеться і як загалом реформується медична галузь Чернігівщини? Які труднощі долають лікарі і пацієнти у містах та селах і яких кардинальних змін зазнала сільська медицина та система невідкладної медичної допомоги? Про це йшлося 4 січня у радіопрограмі «Прайм-вечір» на «Українському радіо:Чернігівська хвиля» за участі начальника Управління охорони здоров’я облдержадміністрації Петра Гармаша, директора обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Ігоря Даниленка та заступника головного лікаря Чернігівського районного центру ПМСД Оксани Логвинчук.

Як зазначив Петро Гармаш, на кінець минулого року декларації підписали майже 700 тисяч жителів Чернігівщини, нині в системі «E-HEALTH» зареєстровано 52 медичні заклади області, з них 38 таких, що надають первинну медичну допомогу. «Найкращого показника в роботі з пацієнтами досягли у Корюківському районному центрі ПМСД, де свого лікаря обрали 82% тамтешніх громадян. Нині склалася ситуація, коли в деяких районах подібні центри вже вичерпали свій «ресурс» з підписання декларацій, адже там певні лікарі вже набрали необхідну кількість пацієнтів,– зауважив Петро Гармаш. – Відтак ми вдячні місцевій владі, головам ОТГ, які провели важливу роботу у цьому напрямку та успішно працюють над зміцненням матеріально-технічної бази медичних закладів, зокрема, по забезпеченню лікарів комп’ютерною технікою, без якої діяльність медиків неможлива. Таким чином, ми спостерігаємо тенденцію, коли первинна медична допомога припинила фінансуватися за остаточним принципом».

Також Петро Гармаш повідомив: затверджено відповідний наказ Міністерства охорони здоров’я, в якому визначено понижувальний коефіцієнт, що застосовується у разі набрання лікарем пацієнтів понад визначену норму. І це не дивно, адже щодоби декларації зі своїми лікарями підписують у середньому до тисячі жителів області.

«Зараз у Чернігівському районі підписано 35 з половиною тисяч декларацій (68%), у системі вже працює 28 лікарів, ще є резерви для продовження роботи з підписання декларацій, – зазначила Оксана Логвинчук, – ми маємо хороший потенціал для спрямування пацієнтів до певного лікаря. Протягом трьох місяців наші лікарі почали отримувати заробітні плату від Національної Служби здоров’я України, вона збільшилася, як і покращилася матеріально-технічна база, але ми вважаємо, що у цьому плані повинні бути корегувальні коефіцієнти для працівників сільської медицини. Протягом року ми, сподіваємося, успішно вирішили проблему автономізації медичних закладів, низку ліцензійних питань тощо. Поточного року плануємо продовжувати співпрацю із НСЗУ та займатися покращенням матеріально-технічної бази лікарень , амбулаторій, ФАПів задля підвищення ролі сільської медицини».

Розповідаючи про зміни, які протягом року зазнав обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, Ігор Даниленко зауважив: в області введено в дію єдину центральну оперативну диспетчерську, робота якої відтепер базується на принципах кращих вітчизняних стандартів. «Діяльність сучасної диспетчерської дала змогу здійснювати маршрутизацію дзвінків – з будь-якої точки області дзвінок за багатоканальним номером 103 надходить саме на єдину диспетчерську, який відповідним чином обробляється та передається бригаді. Існують і проблеми, головна з яких – застарілий автотранспорт, а це більша частина (65%) нашого автопарку. Втім, за рахунок регіональних ресурсів цю проблеми вирішити неможливо, – зазначив Ігор Даниленко, – повинна бути загальнодержавна програма, яка б поширювалася на всі області України, а це і додаткові кошти на придбання автомобілів». У свою чергу Петро Гармаш зауважив: фінансові питання у галузі охорони здоров’я – проблема болюча. Втім, дещо вдається вирішити позитивно. «Наприклад, на початок 2018 року дефіцит коштів на заробітну плату становив понад 250 млн грн. А от завдяки фінансування з обласного та бюджетів інших рівнів на кінець року ми повністю перекрили нестачу. Таким чином, утримати галузь – це одне, а от розвивати – це зовсім інше, адже 90% коштів в медицині спрямовуються лише на заробітну плату та комунальні послуги. Сподіваємося, що протягом нинішнього року державна програма по екстреної медичної допомозі буде повністю фінансово забезпечена».

Говорячи про подальші перспективи розбудови обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, Ігор Даниленко повідомив: «Будемо працювати над розвитком консультаційно-телеметричного центру, інтегрованого у центральну оперативну диспетчерську. В усіх бригадах є кардіографи з телеметричною передачею даних, які отримує лікар для консультування. Це дуже актуально, адже протягом кількох секунд можна встановити діагноз серцево-судинного захворювання. Всі кардіограми архівуються і зберігаються протягом необхідного часу. Це важливо для області, раніше нічого подібного в нас не було. Також ми працюємо над створенням сучасної конвенційної системи цифрового радіозв’язку, яка допоможе накрити всю область радіокомунікацією, що створить зручності в роботі бригад, які знаходяться у віддалених точках за викликом».

Розповідаючи про інші програми, які протягом минулого року діяли на Чернігівщині, Петро Гармаш, наголосив: «Зокрема, вдалося успішно реалізувати Програму «Доступні ліки», по якій виписано понад півмільйона рецептів на 29 млн грн. Відтак ця Програма діятиме і протягом нинішнього року і нею опікуватиметься вже Національна Служба здоров’я. Не буде виникати питання, де і як рецепт буде забезпечений ліками. Обмежень щодо кількості аптечних установ, які беруть участь у Програмі, не буде. Але мережа повинна мати відповідне програмне забезпечення, особливо у плані запровадження електронних рецептів».

На завершення розмови Петро Гармаш зазначив, що протягом року триватиме реформування первинної ланки надання медичної допомоги населенню, підписання максимальної кількості декларацій, впровадження електронної документації, зокрема, електронних лікарняних листів, рецептів та карток пацієнта. «Крім того, на первинній ланці повинна запрацювати нова система кодування. У другій половині року запрацює реформована вторинна допомога, яка безкоштовно прийматиме пацієнтів за направленням від сімейного лікаря, терапевта або педіатра. Сподіваємося, що за підтримки медичної спільноти області, місцевої влади, а також Уряду та профільного Міністерства ми матимемо якісну медичну допомогу, що відповідатиме визначеним стандартам. Від цього виграють всі – і пацієнти, і медичні працівники», – підсумував Петро Гармаш.