Знайомлячи із підсумками роботи лікувально-профілактичних закладів області за 2018 рік, начальник Управління охорони здоров’я ОДА Петро Гармаш, зокрема, зазначив: незважаючи на те, що протягом минулого року захворюваність жителів Чернігівщини дещо зменшилася, її рейтингова структура залишається стабільною – це серцево-судинні захворювання, хвороби органів дихання, травми та отруєння, шкірні хвороби.

Що стосується реорганізації існуючих медичних закладів і створення нових, то Петро Гармаш наголосив: «В нас є багато питань до керівників об’єднаних територіальних громад, які не мають бажання створювати центри ПМСД» та навів приклади бездіяльності або відкритого спротиву з боку керівників ОТГ цій роботі. Відтак всі заклади охорони здоров’я, що надають первинну медичну допомогу, реорганізовані у КНП та уклали договори із Національною Службою здоров’я України.

На фоні хронічної недостатності медичних кадрів минулого року кількість лікарів в області зменшилася на 81 фахівця (-2,3%). Це і стоматологи, лікарі-терапевти, психіатри, лікарі-хірурги, педіатри. «Значно зменшилася кількість лікарів сільських районів на 24 та лікарів-інтернів на 5. На 481 особу зменшилася і кількість середніх медичних працівників. Збільшується і частка лікарів пенсійного віку. Загалом протягом останніх двох років в області поменшало лікарів на 152 фахівця (-4,3%), середніх медичних працівників на 626 (-6,3%). Тобто, стан забезпеченості лікарями області – один з найгірших в Україні, 28 лікарських амбулаторій не укомплектовані жодним лікарем», – зауважив начальник Управління та додав: незважаючи на зменшення ліжкового фонду, цей показник залишається одним з найбільших в Україні і це, за його словами, можна розглядати, як резерв на майбутнє.

Триває робота з приєднання закладів до електронної системи eHealth, до якої приєдналися вже 56 медичних закладів та 596 лікарів, з якими підписано 730 тис. 203 декларації (станом на 20.03).

Минулого року на покращення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я Чернігівщини з різних джерел фінансування спрямовано 56,8 млн грн, які використані на придбання медичного обладнання та апаратури, в т.ч. і магнітно-резонансного томографа (єдиного муніципального томографа, що працюватиме на території Чернігівської обласної лікарні), придбання комп’ютерної техніки, побутового обладнання, автотранспорту ( 11 одиниць), проведення ремонтно-будівельних робіт. Так є підтвердження Мінрегіонбуду про закупівлю ще 9 автомобілів, на які буде оголошено тендер.

За підтвердженням Міністерства охорони здоров’я, Чернігівщина – один з регіонів України, де виважено поставилися до реалізації державної програми «Доступні ліки», тому у грудні минулого року до суми у 26,6 млн грн додали ще 5 млн грн і станом на 31.12.18 програма в області виконана на 93,4 %.

Також Петро Гармаш поінформував про стан видатків на харчування хворих, забезпечення їх ліками, в тому числі і громадян пільгових категорій.

Підсумовуючи викладене, начальник Управління зазначив: «Можна констатувати, що минулого року медична галузь області спрацювала задовільно, але попереду ще дуже велика робота по її реформуванню, створенню сучасної системи охорони здоров’я та надання медичної допомоги населенню. А основні завдання на нинішній рік – це завершення формування медичних мереж у створених госпітальних округах, автономізація закладів вторинного та третинного рівнів медичної допомоги, подальше приведення ліжкового фонду до реальних потреб населення та чинних нормативів, раціональне використання наявного матеріального та кадрового потенціалу, широке використання можливостей щодо залучення фінансових ресурсів держави тощо».

Під час засідання колегії особливу увагу приділено діяльності медичних округів, яких на території Чернігівщини налічується чотири – Чернігівський, Ніжинський, Прилуцький та Північний. Зокрема, як розповів голова госпітальної ради Чернігівського медичного округу, начальник Управління охорони здоров’я Чернігівської міської ради Владислав Кухар, в межах округу спостерігається нерівномірне забезпечення лікарськими кадрами. Так, якщо у Чернігові цей показник становить 31,21 на 10 тис. населення, то у Ріпках – 16,5, Куликівці – 15,2. Відтак, робота медичного округу має як сильні, так і слабкі сторони. Сильні – це скерованість управління до покращення інфраструктури, оптимальне керівництво, чітке бачення завдань кожної лікарні, вмотивований персонал, наявність місця для розбудови мережі. До слабких сторін Владислав Кухар,зокрема, відніс – дефіцит медичних кадрів, недостатню інфраструктуру, застаріле обладнання, не оптимізовану мережу ліжкового фонду. Водночас, за його словами, госпітальний округ має хороші можливості для періодичних фінансових вливань з різних джерел, залучення партнерів для розвитку медичної інфраструктури, певні зиски від державно-приватного партнерства,потужну громадську думку щодо майбутнього округу у плані надання медичних послуг, платоспроможність населення за рахунок залучення до схем страхування та інших форм оплати. «Втім, – наголосив голова госпітальної ради, – існують певні ризики у плані скарг громадян, недостатньої кількості медичного персоналу та забезпечення закладів засобами медичного призначення, високої залежності від фінансових субсидій і, на жаль, високої плинності кадрів».

У виступах інших голів госпітальних рад – Ніжинського округу Федора Тодоріка, Прилуцького – Юрія Полонця, Північного – Світлани Расулової – прозвучали висновки – незважаючи на певні проблеми, які притаманні роботі медичних округів, їхнє головне завдання – доступна, якісна та своєчасна медична допомога, намагання її забезпечити, досягнення можливостей щодо роботи в округах лікарень інтенсивного лікування на фоні залучення кваліфікованих медичних кадрів.

На засіданні колегії виступив і президент Української ради захисту прав та безпеки пацієнтів Віктор Сердюк, який, проводячи ретельний аналіз стану підвищення кваліфікації лікарів та їхнього навчання у світлі реформування вітчизняної медичної галузі, навів приклад досвіду Чернігівського обласного онкологічного диспансеру, лікарі якого знаходять можливість для самовдосконалення не тільки під час курсів підвищення кваліфікації, а і завдяки необхідності самостійного знайомства із новітніми галузевими технологіями і впровадження їх у повсякденну практику.

Також йшлося про недоліки при оформленні на МСЕК первинних хворих (голова обласної медично-соціальної експертної комісії №1 КМЗ «Обласний центр медико-соціальної експертизи» Тетяна Пшенична), показники тимчасової непрацездатності (завідувач сектору експертизи тимчасової непрацездатності відділу фінконтролю та аудиту управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в області Василь Донець).

Під час засідання низці лікувально-профілактичних закладів Чернігівщини Петро Гармаш вручив сертифікати «Лікарні, доброзичливої до дитини».