В Україні набуває обертів медична реформа. І як свідчить практика, в регіонах спостерігається нерівномірність впровадження її новацій, що пов’язано із недостатністю підтримки реформ з боку місцевої влади, а відтак – з дефіцитом фінансування, без якого ефективність наближення медичної допомоги до населення в деяких регіонах ставиться під сумнів. Так, за словами заступника керівника департаменту медичних послуг Національної Служби здоров’я України (структури, яка разом із Національним Центром громадського здоров’я виступили організаторами семінару) Альони Горошко, найближчим часом не варто очікувати значного покращення фінансування галузі. Спікер погоджується – нині значні витрати на лікування лягають на плечі самих пацієнтів. Тому, за її словами, зараз понад 2,2 млн сімей в Україні не здатні заплатити за якісні медичні послуги. «Поруч із поступальним розвитком реформи в Україні фіксується велика частка госпіталізацій і з великим терміном перебування на лікарняному ліжку, – зазначила Альона Горошко. – Тому змінами в охороні здоров’я передбачений постійний моніторинг стану здоров’я пацієнтів, особливо тих, що потрапляють до стаціонарів із інсультами та інфарктами. Адже часто спостерігаються випадки, коли таких хворих доставляють до неспеціалізованих відділень найближчих лікарень. Відтак втрачається час, що несе загрозу для здоров’я пацієнта, замість того, щоб хворий потрапив до реперфузійного або неврологічного відділення з наявністю необхідного обладнання». Так НСЗУ розроблено електронну інтерактивну карту, де містяться дані про понад 800 лікувально-профілактичних закладів України із даними про їхні потужності і можливості, перелік населення, на яке поширюється робота закладу, стан доріг задля досягнення мети – необхідності доставки пацієнта до закладу протягом однієї години.

Акцентовано увагу на впровадженні медичної звітності та статистичних даних виключно на електронних носіях, адже звіти на папері мають безліч розбіжностей. У цьому плані зростає роль медичних інформаційних систем (МІС), які даватимуть змогу автоматизувати роботу суб’єктів господарювання у сфері охорони здоров’я, обмінюватися інформацією в електронній формі, в тому числі із центральною базою даних. Також буде посилено роботу із впровадження електронних рецептів, які поступово замінять паперові.

Крім того, зазначалося: з 01.01.2020 року активізується програма медичних гарантій, що базуватиметься на збалансованості місцевих бюджетів задля попередження катастрофічних фінансових витрат. Тому необхідні виключно доказові та економічно обґрунтовані методи лікування.

Логікою змін передбачено, що заклади, які мають намір стати партнерами НСЗУ та отримувати кошти за новою моделлю, повинні реорганізовуватися у комунальні некомерційні підприємства, що обумовлює суттєві позитивні преференції (господарська незалежність, власні банківські рахунки, самостійне визначення розмірів заробітної плати працівникам тощо). Тобто, заклади переводяться на «рейки автономізації». На жаль, поки за цими показниками Чернігівська область відстає від інших регіонів України (згідно з викладеним рейтингом, лише 25 % медзакладів Чернігівщини стали автономними). А от за рівнем комп’ютеризації область посідає достойне місце. Загалом вимоги до ефективної роботи передбачають наявність не менше одного комп’ютера на стаціонарне відділення. Актуальним стає і закупівля спеціалізованих сертифікованих медичних програм.

Наголошувалося, що в Україні триває процес створення регіональних центрів громадського здоров’я – структур, покликаних працювати над попередженням захворювань, прищепленням громадянам засад здорового способу життя, боротьбу із епідеміями тощо. Одеський центр здоров’я і комунікацій – один із лідерів за цією роботою. За словами його керівника Оксани Пастернак, за останні півтора роки їм вдалося створити потужну структуру, яка виконує функції інформаційно-навчального центру, до якого увійшли центр медичної статистики, центр здоров’я, наукова медична бібліотека, яка всі свої фонди вже перевела в електронний вигляд. До роботи залучені спонсори.

На активізації роботи зі створення регіональних центрів громадського здоров’я наголосив перший заступник генерального директора ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України» Віктор Ляшко, зазначивши, що їхнє фінансування повинно базуватися на основі децентралізації. «В Україні нині працює 10 таких центрів, до структури яких увійшли відділ моніторингу і оцінки, служба медичної статистики, центри здоров’я, заклади, що опікуються проблемами туберкульозу та ВІЛ, а також лабораторні центри. Для створення центрів громадського здоров’я необхідно наявність комунального неприбуткового підприємства, а також відповідне рішення сесії обласної ради, – наголосив Віктор Ляшко і додав, – пріоритетним у роботі таких центрів повинні бути поширення відомостей про переваги вакцинації, профілактика інфекційних і неінфекційних захворювань, безпека крові, біологічна безпека, на що наступного року передбачено низку грантових програм».

Загалом на семінарі зазначалося: з наступного року впроваджується оплата за підвищеним тарифом за пріоритетні послуги, а саме – пологи ( для закладів, в яких відбувається не менше 220 пологів на рік), неонатальна допомога – реанімація новонароджених у спеціалізованих лікувальних закладах, допомога при інфарктах міокарда та гострих порушеннях мозкового кровообігу. Для цього у закладах повинно бути необхідне обладнання, відповідний штат кваліфікованих працівників, а також алгоритми надання спеціалізованої допомоги згідно з протоколами.

На завершення семінару його учасники познайомилися із методами комунікацій із засобами масової інформації у плані поширення відомостей про роботу структурних підрозділів управління медичною галуззю на місцях, а також методикою створення позитивного іміджу сімейного лікаря як медика первинної ланки.