Серцево-судинні захворювання продовжують посідати перше місце за рівнем як інвалідності, так і смертності. Про це ще 1865 року сказав відомий на той час німецький лікар Герберт Гаазе. На жаль, нині ситуація не тільки не поліпшилася, а і погіршилася – за висновками Всесвітньої організації охорони здоров’я, кожна друга смерть на планеті так чи інакше пов’язана із недугами серця та кровоносної системи.

«Бережіть своє серце, намагайтеся звертатися до лікаря не тільки, коли у вас виникли проблеми із серцем, а і заради профілактики, всебічного обстеження та своєчасно розпочатого лікування, – запевняє головний лікар КНП «Чернігівський обласний кардіологічний диспансер», головний позаштатний спеціаліст з кардіології Управління охорони здоров’я ОДА Ігор Батог, – ніхто не може передбачити, коли і як серце дасть «збій», адже на його роботу впливає безліч факторів – від погодних явищ і до наслідків недотримання здорового способу життя. А це і нераціональне харчування, неможливість адекватно реагувати на стрес, недостатність фізичної активності, небажання хоча б раз на півроку відвідувати сімейного лікаря заради обстеження. Ми – лікарі-кардіологи намагаємося робити все від нас залежне аби якомога ефективніше знизити ризики смерті від кардіологічних захворювань. Наприклад, наші лікарі постійно вдосконалюють свій фах на різних курсах та семінарах не тільки в Україні, а і за кордоном. До речі, в нас налагоджена активна співпраця із головним медичним науково-лікувальним закладом України, що переймається проблемами хірургічного лікування серцево-судинної патології – Національним інститутом серцево-судинної хірургії імені Академіка Амосова, спеціалісти якого постійно відвідують Чернігівський кардіодиспансер заради прийому наших пацієнтів та, у разі необхідності, відбору на хірургічне лікування, адже у нашому закладі такі операції, які здійснюють тамтешні лікарі, поки не виконуються».

Як наголошує завідувач відділення УЗ-діагностики Національного інституту серцево-судинної хірургії імені академіка Амосова НАМН України В’ячеслав Бешлега, який разом зі своїми колегами 27 вересня відвідав Чернігівський обласний кардіодиспансер, ультразвукова діагностика – дійовий метод раннього виявлення патології серця і судин. «Для цього ми і приїжджаємо у в регіони України, зокрема, до Чернігівської області. Тут не роблять складних операцій, тому ми під час відбору проблемних пацієнтів намагаємося роз’яснити їм засади такого способу життя, який допоможе не тільки ефективно відновитися після проведення оперативних втручань, а і запобігти загостренню та появі хронічних проблем із серцем та судинами. На жаль, нині в Україні не має «моди» слідкувати за своїм здоров’ям. Тому ми все частіше стикаємося із випадками, коли люди із серйозною патологією звертаються занадто пізно. Наприклад, людина відчуває бради- або тахікардію, не звертається до лікаря протягом тривалого часу. А на УЗ-діагностиці ми виявляємо суттєве порушення провідної системи серця. Запитуємо – чого ви не звернулися раніше? Відповіді зазвичай немає. Тому вважаю, що до лікаря, нехай навіть і сімейного, з приводу обстеження серця необхідно звертатися хоча б раз на півроку – раптом буде виявлено патологію і тоді її ефективніше і не так затратно щодо фінансів можна буде вилікувати».

Свого колегу підтримав і старший науковий співробітник цього інституту, кардіохірург відділення патології аорти Ігор Жєков: «Диспансеризація і тільки диспансеризація здатна покращити ситуацію із поширенням серцево-судинних захворювань в Україні, – стверджує лікар-науковець, – це не затратний у фінансовому плані метод може зберегти понад 70% життів людей, що відчули ті або інші негаразди із серцем. На жаль, в Україні немає звички час від часу відвідувати лікаря. Тому в нашому інституті, як і в інших спеціалізованих закладах держави, часто фіксуються випадки смерті навіть під час проведення оперативного втручання. А їх можна попередити дуже просто – своєчасно звернутися до лікаря, обстежитися і отримати рекомендації щодо прийому медикаментів, які продовжать життя людини. Тому я обома руками за диспансеризацію у плані запобігання цих надзвичайно серйозних захворювань».

Під час кожного з візитів до Чернігова медики інституту імені Амосова здійснюють відбір пацієнтів з області для оперативного лікування у цьому закладі. Крім того, вони проводять особистий прийом людей, надають необхідні консультації безпосередньо на базі обласного кардіологічного диспансеру. Так, одна із пацієнток, жителька Варви, Світлана Безнісько каже: «Я спеціально чекала консультації київських спеціалістів, адже мені пропонували хірургічне лікування. Дякуючи головному лікареві диспансеру Ігорю Батогу, який призначив терапію моєї хвороби, саме він направив мене на розмову із лікарями з інституту Амосова. Я поїду та пролікуюся там, тим паче, що, як мені сказали, післяопераційний період триватиме лише тиждень і я дуже швидко «стану на ноги».

Відтак київські медики, високо оцінюючи фаховий стан лікарів кардіодиспансеру, водночас зауважили – матеріально-технічна база закладу потребує вдосконалення, адже вона поступово втрачає свій морально-технічний ресурс. Крім того, зазначили – задля запобігання появі серцево-судинних захворювань варто дотримуватися здорового способу життя, а інші рекомендації отримувати індивідуально у свого сімейного лікаря, роль яких через реформування медичної галузі у теперішньому суспільстві надзвичайно велика.