Впродовж тижня мобільною групою провідних фахівців інституту на базі КНП «Чернігівський обласний центр радіаційного захисту та оздоровлення населення» в рамках Українсько-Американського проекту «Науковий проект дослідження раку та інших захворювань щитовидної залози в Україні, спричинених Чорнобильською аварією» (далі — Проект), проводилось (вже вдруге цьогоріч) комплексне дослідження щодо виявлення різних форм патології щитовидної залози у осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС.

Керівник групи, лікар ендокринолог вищої кваліфікаційної категорії Вікторія Клочкова розповіла: «Для детального вивчення медичних наслідків аварії на ЧАЕС започатковано виконання спільного Українсько-Американського Проекту, який передбачає обстеження мешканців України, що на момент аварії на ЧАЕС постійно мешкали або тимчасово перебували в найбільш радіаційно забруднених районах Житомирської, Київської, Чернігівської (восьми контрольованих районах) областей та яким на момент аварії на ЧАЕС було менше 18 років, а також таким, що у перші тижні після аварії на ЧАЕС було проведено радіометрію щитовидної залози. Пацієнтів відібрано методом випадкової вибірки. Головна установа-виконавець спільного Проекту від України – Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П.Комісаренка НАМН України, а від США – Національний інститут раку. Основна мета виконання Проекту – проведення медичного обстеження стану щитовидної залози, своєчасне виявлення тиреоїдної патології, надання необхідної медичної допомоги та оцінка ролі радіації у виникненні захворювань щитоподібної залози, зокрема, злоякісних пухлин залози у зазначеної категорії населення. На початок виконання Проекту (січень 1998 року) Українська інформаційно-дозиметрична база містила записи про 75349 осіб, які народились у період із 26.04.1968 року до 26.04.1986 року, мали прямі виміри радіоактивності щитоподібної залози у перші тижні після аварії на ЧАЕС та 1986 року постійно мешкали в найбільш постраждалих районах. Розрахунки показали, що для досягнення задовільної статистичної потужності рівня понад 80% необхідно обстежити щонайменше 12000 осіб. Сформовано когорту чисельністю 13243 особи, які протягом 1998–2016 рр. пройшли 5 скринінгових обстежень, що включали: огляд ендокринологом, ультразвукове та гормональні обстеження щитоподібної залози, тонкоголкову аспіраційну пункційну біопсію та хірургічне лікування (за необхідності), а також визначення рівня екскреції йоду із сечею.

Відповідно до Протоколу проекту члени когорти раз на 2 роки проходили повторне скринінгове обстеження, що дозволяло своєчасно виявляти та проводити ефективне лікування захворювань щитовидної залози. Результати тривалого спостереження членів когорти дозволяють провести науково обґрунтовану оцінку ризику виникнення раку щитоподібної залози та іншої тиреоїдної патології залежно від дози опромінення щитоподібної залози радіойодом і своєчасно надати необхідну медичну допомогу та оцінити роль радіації у виникненні захворювань щитовидної залози, в тому числі раку залози.