Паліативна та хоспісна допомога – це професійна медична та психологічна допомога пацієнтам з важкими невиліковними хворобами та з обмеженою тривалістю життя. До цих пацієнтів відносяться люди похилого віку та особи з такими невиліковними хворобами, як СНІД, туберкульоз, серцево- та церебросудинні захворювання, цукровий діабет, хвороба Альцгеймера тощо.

Завдання цього напрямку – використання досягнень сучасної медичної науки для здійснення лікувальних процедур та маніпуляцій, що мають за мету полегшення фізичного та психологічного стану людини (пацієнта) в умовах, коли всі можливості радикальної терапії вичерпані.

На жаль, впродовж останніх трьох десятиріч в Україні спостерігається несприятлива демографічна ситуація, що характеризується невпинним постарінням населення і зростанням питомої ваги людей, які страждають на важкі хронічні невиліковні хвороби, зокрема, злоякісні новоутворення. За статистикою, нині в Україні чисельність людей у віці від 60 років та старших становить 10 мільйонів, а від 75 років і старших – близько 3 мільйонів осіб. Це зумовлює збільшення загальної смертності населення України. Так, відповідно до рекомендацій ВООЗ, близько 5% осіб, старших за 60 років, потребують паліативної допомоги, а у віці після 75 років питома вага таких людей зростає до 60%. Тому щороку в Україні кількість потребуючих паліативної опіки становить близько 500тисяч хворих та 1 мільйон їхніх рідних та близьких.

Відтак вкрай необхідно розуміння важливості, соціальної значимості паліативної і хоспісної допомоги як серед населення, медичної спільноти, так і серед представників органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, громадських організацій. Отже, необхідно організувати плідну співпрацю задля забезпечення потреб паліативних хворих та їхніх сімей. Як зазначає Генеральний директор КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня», головний експерт Управління охорони здоров’я ОДА з паліативної та хоспісної медицини Володимир Ященко, ще у 2005 році вперше на теренах Чернігівської області на базі Чернігівської обласної психоневрологічної лікарні було створене відділення психічних та поведінкових розладів для осіб похилого віку із супутньою тяжкою сомато-неврологічною патологією на 12 ліжок. «Враховуючи затребуваність даного виду допомоги, з 1 січня 2008 року відділення функціонує із загальною потужністю в 40 ліжок, відділення змішане, при середньому перебуванні на ліжку 100 днів. Воно складається з двох структурних підрозділів: пост № 1 – для пацієнтів з психічним та поведінковими розладами похилого віку, розрахований на 28 ліжок, пост № 2 – палати для надання паліативної допомоги (хоспіс), розрахований на 12 ліжок. За час роботи відділення там знаходилося на лікуванні 2104 хворих. Мета діяльності відділення – це організація надання стаціонарної психіатричної допомоги та симптоматичного (паліативного) лікування, підбір необхідної знеболюючої терапії, догляд, психосоціальна реабілітація, а також психологічна підтримка родичів на період хвороби та втрати близької їм людини. З нагоди відзначення Всесвітнього дня паліативної та хоспісної допомоги слід нагадати, що одним з найпріоритетніших завдань нашої держави є наближення стандартів життя українського народу до прийнятих у цивілізованому світі. Оскільки Україна задекларувала побудову соціально - орієнтованої держави, особлива увага має приділятися вразливим групам населення. Одна з таких із груп – паліативні хворі – пацієнти усіх вікових груп, що хворіють на важкі прогресуючі захворювання у термінальній стадії або за умови обмеженого прогнозу життя, які не можуть бути вилікувані сучасними і доступними методами та засобами. А відтак – потребують кваліфікованої медичної допомоги та догляду, психологічної, соціальної, духовної та моральної підтримки», – зауважив Володимир Ященко.

Згідно з рекомендаціями ВООЗ та Комітету Міністрів Ради Європи, паліативна допомога має стати одним з пріоритетних напрямків у галузі охорони здоров’я в Європейському регіоні.

Важливість та гострота проблеми паліативної та хоспісної допомоги в Україні необхідна для розуміння медичною спільнотою, самими пацієнтами та представниками владних структур з огляду на те, що упродовж останніх трьох десятиліть в Україні спостерігається несприятлива демографічна ситуація зі збільшенням відсотка людей, які страждають на важкі хронічні невиліковні хвороби та на злоякісні новоутворення.

«Водночас паліативна допомога – цілісний підхід, що складається з медичного, соціального, психологічного та духовного компонентів. Майже 60 – 80% хворих у завершальних стадіях захворювань потребують паліативної допомоги. А це змушує визнавати такий вид допомоги однією з найважливіших медико-соціальних проблем сучасного суспільства, яка потребує розуміння та уваги зі сторони громадськості не тільки у Всесвітній день хоспісної та паліативної допомоги, а і постійно», – наголосив Володимир Ященко.