Як зазначили учасники ефіру, медичні заклади області недоукомплектовані, зокрема, хірургами, анестезіологами, онкологами, лікарями інструментальної діагностики, фтизіатрами і лікарями сімейної медицини тощо. Особливо дефіцит лікарських кадрів відчувається у сільській місцевості, деякі амбулаторії взагалі не мають лікаря, а деінде – і середнього медичного працівника.
«Така ситуація не нова, адже проблема кадрів у системі охорони здоров’я Чернігівщини виникла вже не один десяток років тому, – наголосив Петро Гармаш. – Наприклад, 21 сільська лікарська амбулаторія не має постійних лікарів. А, враховуючи хронічний дефіцит лікарів на селі, чи не кожен сімейний лікар має там обслуговувати не менш, ніж чотири тисячі пацієнтів. Це велике навантаження, адже згідно з визначеними нормами, на лікаря повинно припадати не більше двох тисяч жителів. Втім, задля покращення роботи медичних працівників на селі ми забезпечуємо тамтешні амбулаторії новими автомобілями. Поточного року ми по відповідній державній програмі спрямували до села 31 автомобіль, залишилася нестача у кількості 20 автомобілів. Як би там не було, нам вдалося змінити фінансування медичних працівників, нині заробітна плата сімейного лікаря становить понад 13,5 тисяч гривень, середнього працівника – понад 6,5 тисяч гривень. Це є певним стимулом для ефективної роботи медика. Ми сподіваємося, що капітаційна ставка буде збільшена, враховуючи особливості щільності розселення жителів області. Крім того, ми запровадили роботу «пунктів здоров’я» у сільській місцевості, в яких лікар повинен буває не менш, ніж двічі на тиждень. Таким чином будемо виходити із цієї ситуації щодо дефіциту кадрів та заради наближення медичної допомоги до населення. Отже, на відміну від деяких інших регіонів України, ми змушені стикнутися із, по-перше, проблемою нестачі медичних кадрів, по-друге, оновлення діючих кадрів, адже третина із працюючих сімейних лікарів – пенсійного віку».
Нинішнього року в державі запрацював механізм першочергового вступу до медичних вишів абітурієнтів, які погоджуються у подальшому працювати на селі. На це реагує і Управління охорони здоров’я Чернігівської облдержадміністрації. Тетяна Лебедєва зазначає: «Ми запрошуємо для укладання угод випускників шкіл, які пройшли ЗНО, вступити до вишів 4 рівня акредитації. 2019 року така робота проводилася вперше в області, механізм вже відпрацьований і з 1 лютого ми починаємо збирати інформацію про потребу районів у медичних кадрах. Наявність угоди у випускника гарантуватиме йому застосування коефіцієнту, який становить 1,05, що дасть можливість збільшити кількість набраних балів для проходження конкурсу на навчання у виші. Укласти тристоронню угоду (між абітурієнтом, Управлінням охорони здоров’я облдержадміністрації, органом місцевого самоврядування тієї території, яка чекає на лікаря) може кожен бажаючий, який дає згоду відпрацювати в окремо взятій сільській місцевості не менш, ніж три роки. Відтак абітурієнт зобов’язується добре навчатися і після закінчення навчання прибути для роботи у село. Зі свого боку орган місцевого самоврядування гарантує забезпечити молодому спеціалісту гідні умови праці та соціальний пакет – житло, пільгову сплату за комунальні послуги тощо. Загалом у цьому році такою можливістю скористалися п’ятеро людей, а з березня наступного року ми чекаємо на бажаючих укласти такі угоди».
Прес-служба Управління охорони здоров’я
Чернігівської облдержадміністрації
|