Участь у зустрічі також взяли Генеральний директор КНП «Чернігівський обласний медичний центр соціально значущих та небезпечних хвороб», голова постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров’я, соціального захисту населення та у справах учасників АТО Микола Дейкун, народний депутат України Валерій Зуб, заступник начальника Управління охорони здоров’я - начальник відділу економіки, моніторингу та виконання загальнодержавних і регіональних програм Алла Здор, начальник відділу управління медичними кадрами та роботи зі зверненнями громадян Тетяна Лебедєва, начальник відділу фінансового забезпечення - головний бухгалтер Тетяна Булденко, головний спеціаліст відділу організації медичної допомоги та мобілізаційної роботи Тетяна Ладонько, головний спеціаліст відділу організації медичної допомоги та мобілізаційної роботи Світлана Кафтанова.

Під час зустрічі йшлося про реформу галузі охорони здоров'я, адже протягом нинішнього року вступають нові правила роботи медичних закладів та нова модель їхнього фінансування. Зокрема передбачено, що будь-який заклад, який відповідає вимогам по наданню послуг в межах Програми медичних гарантій та уклав договір з Національної служби здоров’я України, отримуватиме кошти за надані послуги. На реалізацію Програми медичних гарантій з Державного бюджету України виділено 72 мільярди гривень. За словами Вікторії Мілютіної, в ідеалі це дозволить врятувати життя та здоров'я 166 тисяч людей. Посадовець наголосила, що перелік видів послуг, які фінансуватимуться за Програмою медичних гарантій, буде визначено вже найближчим часом. До гарантованого пакета входитиме спеціалізована і високоспеціалізована медична допомога як амбулаторна, так і стаціонарна, медична реабілітація, паліативна, екстрена медична допомога, допомога при пологах та вагітності тощо. Відтак аби мешканці громад мали доступ до переліку гарантованих державою медичних послуг, у свою чергу заклади охорони здоров'я повинні бути автономізованими, комп'ютеризованими та підключеними до електронної системи охорони здоров'я. За словами Вікторії Мілютіної, 89 відсотків закладів Чернігівщини, що входять до Північного міжрегіонального департаменту, вже виконали необхідні умови.

Однак учасників зустрічі турбували невизначеність низки питань, що виникли в процесі проведення реформи і особливе занепокоєння викликає проблема оплати праці працівників галузі охорони здоров’я, утримання медичної інфраструктури. Микола Дейкун наголосив на невизначеності подальшої долі спеціалізованих закладів, які опинилися у групах ризику. Йдеться, зокрема про протитуберкульозний диспансер, службу крові, психоневрологічну лікарню, бюро судмедекспертизи та інші, адже державної субвенції на фінансування закладів спеціалізованої медичної допомоги з другого кварталу 2020 року не передбачено, а дефіцит коштів складає мільйони гривень. Також порушувалося питання погашення заборгованості з виплати заробітної плати працівникам закладів охорони здоров’я, яка на сьогодні становить понад З млн грн, в тому числі, в Городнянському, Коропському, Ніжинському та Семенівському районах.

Серед варіантів розв’язання проблемних питань фахівці Національної служби здоров’я запропонували фінансування медицини з місцевих бюджетів, перепрофілювання закладів, реорганізацію у комунальні некомерційні підприємства, надання соціальних чи інших послуг, потрібних громаді. Присутній на зустрічі директор Департаменту фінансів облдержадміністрації Валерій Дудко констатував той факт, що для покриття дефіциту коштів на мережу закладів охорони здоров’я регіону з обласного бюджету необхідно виділити 195 млн грн. Але це неможливо, оскільки для цього дохідна частина бюджету повинна складати 34, а не 7 відсотків. Тобто, коштів на дофінансування медицини в бюджеті області немає. Відтак Вікторія Мілютіна та Юлія Сєдая навели приклад позитивного результату пілотного проекту реформування медичної галузі в Полтавській області. У свою чергу Голова обласної ради Ігор Вдовенко звернув увагу на неоднорідність регіонів України та зауважив, що кожна область унікальна і має свої особливості, тому не зовсім доречно впроваджувати отримані показники пілотного проекту, наприклад для Чернігівщини, адже, за його словами, результати роботи пілотного проекту на Полтавщині не можна застосувати для Чернігівщині, де спостерігається відтік професійних кадрів, а мережа медичних закладів вже й так оптимізована. Також Ігор Вдовенко підкреслив, що необхідно враховувати рівень доходів місцевих бюджетів і пам'ятати, що реформування проводиться з метою покращення ситуації.

Вкотре озвучувалася думка про застосування додаткового коефіцієнту 1,3 під час розподілу між областями субвенції з державного бюджету на здійснення підтримки закладів та заходів у системі охорони здоров’я населених пунктів, що віднесені до поліських територій. За словами Петра Гармаша, Управління охорони здоров'я облдержадміністрації торік координувало роботу органів місцевого самоврядування та медичних закладів на перехід до фінансування на підставі укладених з Національною службою здоров’я України договорів на медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій. Так медичними закладами, що були реорганізовані у комунальні некомерційні підприємства,надані необхідні документи на отримання ліцензій господарської діяльності з медичної практики до Міністерства охорони здоров’я України.

Під час обговорення розглядалися також питання удосконалення роботи медичної галузі та участь органів місцевого самоврядування у процесі реформування охорони здоров’я.

Продовження зустрічі відбулося в Чернігівській обласної державної адміністрації за участі заступника голови обласної державної адміністрації Наталії Романової, начальника Управління охорони здоров’я ОДА Петра Гармаша, директора Департаменту фінансів ОДА Валерія Дудко та начальника Управління охорони здоров’я Чернігівської міської ради Владислава Кухаря.