Часто у різноманітних засобах масової інформації можна знайти певні нарікання на роботу екстреної та невідкладної медичної служби. Відтак з’являються повідомлення про те, що до когось не приїхала «швидка», до когось – із запізненням, а комусь взагалі порадили звернутися до сімейного лікаря.

Справа у тому, що робота «швидкої» базується на низці профільних документів, указів та розпоряджень Кабінету Міністрів, Міністерства охорони здоров’я України, Концепції розвитку системи екстреної медичної допомоги, зокрема Постанови «Про норматив прибуття бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події». В останньому документі чітко прописані екстрені та неекстрені звернення. Відтак, до неекстрених звернень належать раптове підвищення температури, головний біль зі слабкістю, підвищення артеріального тиску, біль у попереку, суглобах, пов’язаний із радикулітом, артрозом, больовий синдром в онкологічних хворих, абстиненті синдроми при наркоманії, алкоголізмі. Екстрені випадки – коли у людини спостерігається невідкладний стан – знепритомніння, судоми, раптовий розлад дихання, раптовий біль у ділянці серця, блювота кров’ю, гострий біль у черевній порожнині, зовнішня кровотеча, ознаки гострих інфекційних захворювань, гострі психічні розлади, що загрожують життю і здоров’ю пацієнта та інших осіб.

Втім, неекстрене звернення не означає, що до пацієнта «швидка» не приїде зовсім, адже після отримання такого виклику диспетчер радить, що треба зробити аби дочекатися медиків. У деяких випадках диспетчер може перемкнути телефон на консультацію із лікарем. Це виправдано, наприклад, при підвищенні температури тіла у дитини або загостренні хронічного захворювання у дорослої людини.

«Жодне зі звернень до нас не залишається поза увагою, – запевняє Генеральний директор КНП «Чернігівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Ігор Даниленко, – зазвичай диспетчер уважно вислуховує того, хто телефонує, направляє бригаду або дає консультацію щодо подальших дій. Нині наші медики забезпечені всім необхідним аби надати своєчасну кваліфіковану допомогу пацієнтові. Цьому сприяє робота нашої Єдиної диспетчерської, забезпечення бригад сучасними засобами зв’язку та медикаментами. Втім, одна із проблем – це зношеність автопарку, бо майже 70% автотранспорту потребує оновлення. Сподіваємося, що протягом нинішнього року завдяки роботі низці цільових державних програм ми зможемо отримати 15 нових автомобілів «швидкої», що значно покращить діяльність нашого центру».

Загалом щодоби Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф здійснює 400-450 виїздів за викликами, дотримуючись законодавчих норм 10-хвилинного прибуття за викликом по місту і 20-хвилинного – за його межами.