Особливу увагу на брифінгу приділено алгоритмам роботи медичних закладів області, починаючи з другого кварталу нинішнього року. Як зазначила директорка Північного міжрегіонального департаменту НСЗУ Вікторія Мілютіна, для того, щоб лікувально-профілактичні заклади мали фінансування з боку Національної Служби здоров’я України, необхідне виконання кількох важливих завдань, серед яких – укладання контрактів із цією службою, яка нині виступає у якості утримувача та розподільника коштів, перетворення лікарень у комерційні неприбуткові підприємства з підключенням їх до медичних інформаційних систем. Також посадовець наголосила: перший рік медичної реформи довів незворотність змін у вітчизняній медицині. «І прикладом цього може бути хороший стан реформування первинної ланки. Тепер справа за другим рівнем медичної допомоги, а саме – спеціалізованою допомогою, до роботи якої у нових умовах фінансування ми зараз активно готуємося. Зокрема, вже через шість днів починається прийом заявок від лікарень щодо контрактування із НСЗУ. Чернігівщина на цьому шляху виглядає достойно, заклади автономізовано, створений Єдиний госпітальний округ, зроблено і інші позитивні зрушення. Тепер нам необхідно вивчити думки керівників медзакладів щодо їхнього подальшого бачення своєї роботи. У зв’язку із тим, що з 1 квітня медичної субвенції для більшості закладів не буде, ми не хочемо, щоб лікарні та інші установи відчували непідйомний фінансовий тягар», – заявила Вікторія Мілютіна.

У свою чергу Наталія Романова повідомила: область успішно пройшла підготовчий період до другого етапу реформування, на Чернігівщині вже автономізовано 91% закладів, що надають вторинну допомогу, в системі е-Health зареєстровано 88% лікарень, до медичних інформаційних систем підключено 93% закладів. «Загалом станом на сьогодні до контактування із НСЗУ готові близько 77% медзакладів області. Не помилюся, якщо скажу – за темпами цієї роботи Чернігівщина входить до першої десятки регіонів України. Наприклад, до середини березня будемо мати 95% комп’ютеризованих закладів. На другому рівні поступово впроваджується принцип «гроші йдуть за пацієнтом», а це гарантований пакет послуг. Нині в нас відпрацьовані кілька моделей, які ми готові впроваджувати. Втім, головна наша проблема – відсутність належного фінансування, бо у бюджеті є гроші тільки на три місяця роботи галузі. Крім того, необхідно вирішити питання створення ефективного єдиного медичного простору, збереження його в якісному вигляді, а також позбавлення дублюючих функцій у наданні медичної допомоги такими закладами. Як би там не було, ми будемо відстоювати всю нашу мережу і я переконана у тому, що жодна категорія пацієнтів не постраждає. Таким чином, ми зробимо все можливе, щоб з 1 квітня Програма медичних гарантій в області запрацювала у повному обсязі», – зауважила Наталія Романова.

Директор Департаменту комунікацій НСЗУ Тетяна Бойко наголосила, що трансформація медичної галузі відбувається у першу чергу заради пацієнтів. А, враховуючи старт Програми медичних послуг, пацієнт повинен укласти декларацію із лікарем первинної ланки і саме через нього отримувати електронне направлення на різні види спеціалізованої допомоги. «Це дасть змогу нам спрямовувати адресно кошти лікареві, а пацієнту отримувати гарантований пакет безкоштовних послуг. А ось екстрена допомога надаватиметься всім без винятку, незалежно від наявності декларацій. Гарантований пакет медичних гарантій поширюється на всі 27 видів послуг первинної, вторинної, спеціалізованої, високоспеціалізованої, екстреної, паліативної, реабілітаційної допомоги, реімбурсації лікарських засобів. Але серед всіх цих напрямків НСЗУ на нинішній рік визначила кілька пріоритетів, які оплачуватимуться за підвищеними тарифами – лікування інсультів, інфарктів, допомога породіллям, складні неонатальні випадки та рання діагностика онкопатології», – зазначила Тетяна Бойко.

Між тим, за словами Наталії Романової, на Чернігівщині працюють медичні заклади (Обласний центр радіаційного захисту та оздоровлення населення, Обласний госпіталь ветеранів війни тощо), які надають всебічну допомогу певним категоріям населення. Враховуючи відсутність належного фінансування, ефективним було б амбулаторно-клінічні пакети послуг взяти за основу їхнього подальшого функціонування. Відтак зо всіма зацікавленими сторонами йдуть консультації щодо збереження цих та інших медичних закладів (санаторіїв, патолого-анатомічної та протитуберкульозної служб, фізкультурних диспансерів і таке інше), причому у розрізі вивчення окремих штатних розписів та затверджених тарифів на послугу, яких поки немає.

Також учасники брифінгу роз’яснили алгоритми надходження коштів до медичних закладів за надані послуги, умови контрактування та наголосили – вирішення долі існування та роботи окремих медичних установ, питання скорочення та оптимізації кадрів повинні полягати у площині інтересів органів місцевого самоврядування.