29 липня 2020 року Міністерством охорони здоров’я України внесено зміни до Паспорту бюджетної програми, згідно з якими Національна Служба здоров’я підписала додаткові угоди на збільшення тарифів усіма центрами екстреної медичної допомоги. Новації стосуються і КНП «Чернігівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф».

11 серпня в ефірі «UA:Чернігів» директор закладу Ігор Даниленко розповів про роботу медиків в умовах збільшення фінансування від НСЗУ. Він зазначив – згідно з договором із НСЗУ, центр надає послуги, які входять до програми державних гарантій у медичній галузі і НСЗУ оплачує їх по тарифу глобальної ставки, який визначається згідно з кількістю населення на окремій території. Нині заклад має два пакети – у напрямку екстреної медичної допомоги та COVID-19.

«Загалом додаткове фінансування дає нам можливість підвищити стимулюючі виплати нашому персоналу, покращувати матеріально-технічну базу. На початок серпня ми вже отримали кошти від НСЗУ на новими тарифами. Тепер ми можемо, зокрема, виплачувати водіям виїзних бригад додаткові кошти у розмірі 20% від посадових окладів, оздоровчі виплати працівникам, а також стимулюючі премії в залежності від внеску у роботу. Найбільше у фінансовому плані буде стимулюватися успішна серцево-легенева реанімація. Крім того, ми закуповуємо нові дефібрилятори для автомобілів, інше медичне обладнання для наших підрозділів», – наголосив Ігор Даниленко.

Коментуючи телефоном такі новації, начальниця Управління комунікацій НСЗУ Тетяна Бойко, зокрема, повідомила: «19 червня Уряд вніс зміни до Постанови Кабінету Міністрів № 65, яким підвищив тарифи на надання екстреної медичної допомоги. 4 липня НСЗУ здійснило оплати всім центрам ЕМД за новими підвищеними тарифами, а це понад 727 млн грн. Після підвищення тарифів сума контрактів НСЗУ із такими центрами зросла з 4,7 млрд грн до 6 млрд грн і на майже на 32 млн грн для Чернігівського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Зараз ця сума становить понад 150 млн грн».

Ігор Даниленко також наголосив, що підвищення тарифів, а відтак надходження додаткових коштів відчують і пацієнти у плані підвищення якості екстреної та невідкладної медичної допомоги, яка надаватиметься згідно з визначеними сучасними стандартами.

Наступного року НСЗУ також планує підвищувати тарифи для екстреної меддопомоги через правильність обрання закладу, до якого буде госпіталізовано пацієнта з підозрою на інфаркт або інсульт. Це буде здійснюватися шляхом запровадження підвищувального коефіцієнта за оптимальний маршрут. Як зазначила Тетяна Бойко, екстрена допомога – ключовий напрямок роботи профільного міністерства та НСЗУ, тому буде добре, коли бригада своєчасно доставить пацієнта саме у той заклад, що має контракт із НСЗУ у напрямку невідкладних станів. Ця структура контролюватиме маршрут пацієнта за допомогою електронної системи охорони здоров’я. Чернігівський центр ЕМД працює за системою «Централь 103».

У свою чергу начальник Управління охорони здоров’я облдержадміністрації Петро Гармаш, долучаючись до ефіру, зауважив – нині в області реалізується проект по будівництву та реконструкції приймальних відділень екстреної медичної допомоги, які будуть дооснащені всім необхідним.

«На підвищення якості роботи приймальних відділень спрямовується понад 72 млн грн. Головна функція цих відділень – прийом пацієнта та надання йому невідкладної допомоги у повному обсязі. Загалом йдеться про дев’ять відділень в області. Є сподівання, що вже із жовтня нинішнього року такі відділення запрацюють на повну силу. Тепер бригади екстреної допомоги транспортують пацієнтів туди, де надають допомогу за хірургічним, неврологічним, гінекологічним, реанімаційним напрямками. Таким чином, мета визначення маршруту пацієнта полягає в оперативній доставці його саме до того опорного закладу, де надається профільна допомога», – розповів Петро Гармаш.

Хоча головна функція бригад екстреної медичної допомоги полягає в оперативній доставці хворого до опорної лікарні, Ігор Даниленко вважає, що у таких закладах мають бути відповідні спеціалісти, забезпечення їхнього цілодобового чергування, необхідне обладнання. Таким чином буде реалізована співпраця з усіма гілками невідкладної та екстреної медичної допомоги задля ефективності лікування хворого.

Ігор Даниленко також зазначив – поки наявними ресурсами закладу немає можливості стовідсотково забезпечити доставку пацієнта до лікарні у визначений термін 20 хвилин у сільській місцевості. Тому є необхідність за умов належного фінансування розгорнути у майбутньому не менш, ніж 20 пунктів базування бригад. На це Тетяна Бойко відповіла наступним чином:

«Питання збільшення пунктів базування покладається на органи місцевого самоврядування, адже вони є власниками медичних закладів. А НСЗУ працюватиме у плані їхнього фінансування за єдиними правилами, адже контракт прив’язаний лише до кількості населення».

Що стосується роботи у напрямку COVID-19, очільник закладу зазначив, що якщо диспетчеру надходить дзвінок від громадянина з підозрою на коронавірусну інфекцію, він визначає ступінь невідкладності стану шляхом опитування щодо симптоматики. Ця інформація передається виїзній бригаді, яка, вдягаючи засоби індивідуального захисту, виїжджає на виклик. Медики на місці оглядають хворого, визначають його стан і приймають рішення про госпіталізацію. У такому випадку диспетчер зв’язується із лікарнею першої хвилі, куди і доставляється хворий. Захисний одяг знімається, автомобіль підлягає санітарній обробці. Оплата за кожен із таких викликів здійснюється також за визначеними тарифами НСЗУ по роботі із пацієнтами з підозрою на коронавірус.