Відтак самоізоляція – це утримання від контакту з іншими, щоб зменшити ризик інфікування, а також передбачає будь-які ситуації, коли особа тісно контактує з іншими людьми (наприклад, близький контакт віч-на-віч на відстані менше 2 метрів). Усі особи, які підлягають самоізоляції, визначені у п. 3 «Порядку проведення протиепідемічних заходів, пов’язаних із самоізоляцією осіб», затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 зі змінами, внесеними Постановою КМУ від 22.04.2020 №291.

Термін самоізоляції хворого з підтвердженим діагнозом COVID-19 або з підозрою на інфікування визначає лише лікар. Загалом він триває 14 днів.

Для запобігання поширення коронавірусу на робочих місцях слід пам’ятати про ухвалену в березні нинішнього року постанову Кабінету Міністрів України №211. Цим документом визнано перелік осіб, що потребують самоізоляції.

Станом на 1 жовтня 2020 року до нього входять:

• особи, які мали контакт з хворим на COVID-19, крім осіб, які перебували у засобах індивідуального захисту у зв’язку з виконанням службових обов’язків;

• особи, щодо яких є підозра на інфікування, або особи, які хворіють на COVID-19 та не потребують госпіталізації;

• особи, які досягли 60-річного віку, крім осіб, які здійснюють заходи, пов’язані з недопущенням поширення COVID-19, забезпечують діяльність об’єктів критичної інфраструктури;

Особи, які потребують самоізоляції, зобов’язані постійно перебувати у визначеному ними місці самоізоляції, утримуватися від контакту з іншими особами, крім тих, з якими спільно проживають.

Критерії МОЗ України, за якими людина може вважатися контактною:

• особа проживає в одному будинку з хворим на COVID-19;

• особа мала прямии? фізичнии? контакт з хворим на COVID-19 (наприклад, через рукостискання);

• особа мала контакт із слизовими виділеннями з дихальних шляхів хворого на COVID-19 (наприклад, перебування в зоні пацієнта під час кашлю чи доторкування руками до використаних серветок) та не використовувала засоби індивідуального захисту;

• особа контактувала із хворим на COVID-19 на відстані до одного метру протягом 15 хвилин і більше, за умови невикористання відповідних засобів індивідуального захисту або з підозрою щодо неправильного і?хнього використання (наприклад, порушення цілісності рукавичок);

• особа перебувала у закритому середовищі (наприклад, аудиторія, кімната для засідань, зал очікування закладу охорони здоров’я) із хворим на COVID-19 протягом 15 хвилин і більше на відстані менше одного метру;

• медичнии? працівник або інша особа, яка надає медичну допомогу або проводить догляд за хворим на COVID-19;

• працівники лабораторіи?, які обробляють зразки з дихальних шляхів, отримані від хворих на COVID-19;

• працівники патологоанатомічних/судово-медичних бюро/відділень, які безпосередньо брали участь у розтині тіла, зокрема, взятті зразків для проведення ПЛР-дослідження, навіть за умови використання відповідних засобів індивідуального захисту;

• контакт в літаку в межах двох сидінь (у будь-якому напрямку) з хворим на COVID-19, супутники подорожі;

• члени екіпажу, які проводили обслуговування в салоні літака, де знаходився хвории?;

• якщо тяжкість симптомів (наприклад, частии? кашель) або переміщення особи вказують на більшу зону ризику щодо зараження, пасажири, які сидять у секціі?, або всі пасажири повітряного судна можуть вважатися контактними.

У разі призначення зобов’язання щодо самоізоляції:

• особа зазначає місце своєї самоізоляції та інформацію про засоби зв’язку (номер телефону), короткі відомості про стан здоров’я та хронічні захворювання на час самоізоляції (за згодою особи);

• повідомляється, що за надання неправдивих відомостей про місце своєї самоізоляції, інформації про засоби зв’язку, недотримання режиму самоізоляції особу буде притягнуто до адміністративної відповідальності, а у випадку порушення режиму самоізоляції, що призвело до тяжких наслідків, в тому числі смерті третіх осіб, – до кримінальної відповідальності.