Про це керівник закладу розповів у програмі «Ескулап» ТРА «Новий Чернігів».

«Відверто кажучи, у результаті реформи наша служба неабияк постраждала, – зазначає Володимир Ященко, – адже держава не звертала увагу на наші проблеми. Тому під час реструктуризації ми втратили два наших підрозділи – Валківську та Левоньківську лікарні. Нашої провини у цьому немає, ці заклади могли б працювати й надалі. Але через ті вимоги, які нам були висунуті «зверху», не дали можливості їх утримувати. Відтак нині стаціонарна спеціалізована медична допомога надається лише на базах у Чернігові та Халявині. У Ніжині та Прилуках лікарі продовжують надавати амбулаторну психоневрологічну допомогу. Крім того, у кожному з районів працюють кабінети психіатрів-наркологів. Тобто, певною мірою деяка структура збереглася, але відчувається дефіцит фінансування. Як би там не було, від Національної Служби здоров’я України ми отримали пакети на надання медичної допомоги, зокрема, стаціонарної, амбулаторної та хоспісної. Від нас надходила пропозиція щодо отримання пакету на лікування коронавірусної інфекції, бо ми, маючи інфекційне відділення, повинні перейматися і таким видом допомоги людям, що страждають на психоневрологічні розлади. Звісно, це відділення не відповідає європейським стандартам, але ж воно краще, ніж те, що пропонують нині в уряди у плані відкриття госпіталів для лікування ковіду на базі спортивних залів та інших непристосованих приміщень. Тобто, над вирішенням цього питання ми нині і працюємо. Зокрема, ми разом із керівниками психоневрологічних закладів зустрічалися із профільним міністром, озвучили таку пропозицію. Міністр обіцяв допомогти. Крім того, разом з Управлінням охорони здоров’я ОДА ми направили до НСЗУ відповідного листа з цією пропозицією. На жаль, коронавірусна інфекція не оминула і наш заклад – на сьогодні (23.10.2020) хвороба спіткала шістьох наших медичних працівників, дехто знаходиться на самоізоляції, з’являються випадки ковіду і серед наших хворих, які проходять лікування в ізоляторі інфекційного відділення лікарні. Отже, ми лікуємо COVID згідно з протоколами, але ж юридичні моменти у цьому плані не врегульовані належним чином. А статистика свідчить, що кількість хворих на коронавірус буде дедалі збільшуватися і це при тому, що багато людей нині недооцінює важливість проблеми поширення цього вірусу. Відтак, якби не місцеві органи влади, лікарня ще у травні нинішнього року припинила б своє існування! Адже повністю б зупинила роботу лабораторія, яка цілодобово працює у нашому закладі по вул. Мазепи,3 по обстеженню осіб на наявність алкоголю та наркотичних речовин. Вона продовжує працювати завдяки фінансуванню з місцевого бюджету, коштів, виділених на сесії обласної ради. Це стосується і судово-психіатричної експертизи, відділення посиленого нагляду, які також опинилися на межі закриття. Крім того, місцева влада допомагає нам сплачувати комунальні послуги. Велику допомогу ми відчуваємо від неї у розрізі підготовки до зими – завдяки коштам ДФРР з частиною фінансування з обласного бюджету ми практично завершуємо заміну дахів на корпусах, здійснюємо низку енергозберігаючих робіт, зокрема, замінюємо вікна. Таким чином, ми вдячні місцевій владі за таку суттєву підтримку».

Розповідаючи про подальшу долю тих пацієнтів, що живуть із хронічними психічними захворюваннями і змушені тривалий час перебувати під прихистком лікарні, Володимир Ященко зазначив: це питання також обговорювалося на рівні профільного Міністерства, але поки позитивних рішень не знайдено.

«Дехто з таких пацієнтів мають протипоказання для перебування у спеціалізованих інтернатах. Крім того, в таких установах відчувається дефіцит вільних місць. Хоча ми потроху таких людей направляємо до профільних закладів, але цього замало. Прикро, адже у багатьох з них немає ані житла, ані родичів і ми не можемо їх виписати у нікуди! Тому за рахунок загального бюджету лікарні ми продовжуємо надавати їм комплексні послуги», – наголошує Володимир Ященко.

Також він зауважує: вже протягом шести років у закладі працює центр по наданню допомоги ветеранам АТО/ООС, у середньому там перебуває 10-12 людей. І, звісно, всі вони потребують реабілітації, допомоги з боку психологів, психіатрів. Для роботи із цією категорією громадян залучені висококваліфіковані спеціалісти, які пройшли навчання на базі клінік Ізраїлю, Польщі, Києва.

«Нині ми пролікували понад півтори тисячі військовослужбовців, ми маємо хороші результати. Для членів родин військовослужбовців ми відкрили «гарячу» телефонну лінію, на якій працюють кваліфіковані психологи. У разі необхідності ми застосовуємо або амбулаторну, або стаціонарну допомогу. А ще на нашій базі працює «Телефон Довіри» – за номером (0462)970981 цілодобово можна отримати консультацію психолога. Нині робота центру дещо змістилася, якщо раніше до нього потрапляли безпосередньо воїни з передової, то нині це вже віддалені наслідки перебування у зоні бойових дій. Вважаю, що цю роботу ми виконуємо професійно і ефективно, незважаючи на те, що інколи лікування та реабілітація такого пацієнта триває до півроку. До речі, враховуючи сучасний стан напруження у суспільстві, пов’язаний із поширенням коронавірусної інфекції, ми покликані надавати всебічну психологічну допомоги всім категоріям громадян. Для цього можна звернутися на «Телефон Довіри» або безпосередньо до нашого закладу, причому, за бажанням пацієнта, це може відбуватися цілком анонімно. І протягом тижня кілька таких звернень ми фіксуємо. Відтак подолати стрес не допоможуть занурення в особисті проблеми та вживання алкоголю чи психоактивних речовин. Найкраще – це консультація спеціалістів нашого профілю, яка має велике значення для жителів України, бо, за офіційними даними, ми маємо 8 мільйонів громадян, що потерпають від психоневрологічних розладів, а на Чернігівщині понад 50 тисяч громадян перебувають на обліку наших фахівців. А скільки людей не звертаються за такою допомогою? Тому на цю проблему повинен звернути особливу увагу уряд країни, адже без фінансової підтримки в нас нічого не вийде. Сподіваюсь, що так воно і буде, бо цією проблемою переймаються і Асоціація психіатрів України, яка подала на розгляд Верховної Ради зміни до профільного закону, повертаємося до співпраці з правоохоронними органами, адже цей зв’язок був дещо втрачений. Тобто, робота з цих питань повинна бути комплексною».