Про це 24 березня говорили учасники засідання за «круглим столом», яке проходило на базі КНП «Чернігівський обласний центр соціально значущих та небезпечних хвороб» з нагоди Всесвітнього дня боротьби із туберкульозом. Участь у засіданні взяли голова обласної ради Олена Дмитренко, заступниця голови облдержадміністрації Жанна Шерстюк, начальник Управління охорони здоров’я ОДА Петро Гармаш, керівник закладу Микола Дейкун та його співробітники, голова правління БО «Чернігівська МЕРЕЖА» Анжела Мойсеєнко, а під час обговорення порядку денного до розмови телефоном приєднався і Народний депутат України Валерій Зуб, який висловив свої думки щодо вирішення нагальних проблем фтизіатричної галузі Чернігівщини.

Таке всебічне представництво у засіданні свідчить про актуальність проблеми поширення туберкульозу на Чернігівщині і головне – збереження професійного потенціалу закладу, адже не секрет, що через оптимізацію центр змушений втрачати як певну кількість медичних працівників, так і вишукувати будь-яку можливість зміцнення своєї матеріально-технічної бази. А вона нині доволі потужна. Як зазначив в.о. Генерального директора КНП «Чернігівський обласний центр соціально значущих та небезпечних хвороб» Микола Дейкун, заклад має єдину на Чернігівщині профільну бактеріологічну лабораторію, сучасну діагностичну апаратуру (обладнання для аудіо- спіро- бронхометрії, устаткування для різного роду ендоскопічних обстежень), а також відповідні пакети від НСЗУ на надання широкого спектру послуг – від соціальних та юридичних – до малоінвазивного хірургічного втручання.

«Наявність у нашому закладі баклабораторії, до речі, однієї з кращих в Україні, а також лабораторії з діагностики ВІЛ/СНІДу слугує важелем, за яким існує наш Центр. Не буде лабораторій – не буде і центру, а на боротьбі з туберкульозом можна буде «ставити хрест». Тому вони і потребують окремого фінансування», – зазначив Микола Дейкун.

Також, звісно, існування закладу напряму залежить від фінансування, яке останнім часом залишає бажати кращого. Медичний директор центру Жанна Карпенко, зокрема, розповідає: «Очікуване фінансування, яке ми отримаємо із НСЗУ з 1 квітня 2021 року, знижена близько на 10 мільйонів гривень. Ми на сьогодні подали пропозиції на 11 пакетів, але основних пакетів у нас два – лікування і діагностика туберкульозу та ВІЛ-інфекції. Всі інші пакети, так би мовити, для престижу і вони практично не впливають на збільшення фінансування. Зниження фінансування по туберкульозу відбувається за рахунок статистичного зниження захворюваності на ТБ, що пов’язується з пандемією коронавірусу, завантаженістю первинної ланки медицини. Відверто кажучи, сімейні лікарі не налаштовані зараз на активне виявлення туберкульозу».

Звідси фтизіатри і мають такі статистичні дані, які свідчать про те, що на кінець минулого року захворюваність на сухоти в області знизилася майже на чверть і вп’ятеро знизилася кількість випадків рецидивного туберкульозу. Втім, особливе занепокоєння медиків викликає наявність мультирезистентного туберкульозу. До речі, саме такий вид хвороби змушує медиків докладати неабияких зусиль щодо стримання її поширення різними верствами населення. На жаль, недостатність фінансування та скорочення посад фтизіатрів в регіонах області відображається і на збільшенні таких випадків, коли людина потрапляє у «поле зору» фтизіатрів вже у занедбаних стадіях захворювання, з кахексією, порушенням роботи всіх важливих органів та активним виділенням мікобактерій.

Отже, проблем у галузі достатньо, з чим погоджуються всі учасники засідання. Втім, вихід із певною мірою скрутного становища є. Заступниця голови ОДА Жанна Шерстюк вважає: «Необхідно посилити профілактичну роботу щодо методів уникнення захворювання. Особливо це стосується представників груп ризику. А я, у свою чергу, хочу запевнити колектив закладу, що облдержадміністрація знає проблеми центру і буде вживати всіх можливих зусиль для того, щоб ви не тільки функціонували, а і розвивалися».

Голова обласної ради Олена Дмитренко каже: «Я знайома з проблемами закладу особисто, бо часто спілкуюся із Миколою Дейкуном. Останнім часом захворюваність на туберкульоз зростає, а це свідчить про розвиток епідемії у цілому. Обласна рада, її депутатський корпус також буде знаходити всі можливі, а у даній ситуації і неможливі способи для підтримки вашого закладу. Реалії життя свідчать про те, що такий заклад повинен існувати навіть з більш широкими функціями. Я думаю, ми справимося».

«Об’єктивно ми розуміємо, що в нас є недовиявлення хвороби, недоїзд пацієнтів до закладу. Велика кількість туберкульозу виявляється саме при розтинах, чого не повинно бути. Є велика проблематика у сільській місцевості, у віддалених населених пунктах. Його треба зберегти, бо він відповідає за лікування і туберкульозу, і ВІЛ/СНІДу, причому, відповідаючи всім концепціям і стратегіям, претендує на найбільшу кількість пакетів серед медичних закладів Чернігівщини, адже має дуже складний контингент. Нині заклад практично готовий для надання допомоги і ковідним пацієнтам. Тому будемо разом із, зокрема, неурядовими організаціями рухатися у напрямку подолання цієї проблеми», – зазначив начальник Управління охорони здоров’я ОДА Петро Гармаш.

Відтак співпраця між різними сторонами, зацікавленими у розвитку фтизіатричної галузі Чернігівщини, тепер закріплена відповідним документом – підписано Тристоронній меморандум між ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України», Чернігівською обласною радою та Чернігівською облдержадміністрацією. Ним, зокрема, передбачено всебічну співпрацю та міжвідомчу взаємодію щодо дій, викликаних поширенням туберкульозу та ВІЛ-інфекції в регіоні. Також активній роботі сприятиме і оновлений склад Обласної ради з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції при Чернігівській ОДА, яка вже найближчими днями розпочне працювати над вирішенням низки галузевих питань.