За інформацією офіційного сайту Чернігівської ОДА, в області стан формування спроможної мережі лікарняних закладів вивчають представники Національної служби здоров’я України: Вікторія Мілютіна - директор Північного міжрегіонального департаменту НСЗУ та Дмитро Кущ - начальник управління цього департаменту. У ході моніторингу, за словами представників НСЗУ, були виявлені як позитивні напрацювання, так і недоліки в роботі медичних установ області.

Про це йшлося 23 листопада на нараді, яку провела заступниця голови облдержадміністрації Жанна Шерстюк за участю керівників закладів надання медичної допомоги вторинного рівня та територіальних громад Чернігівщини.

« На сьогодні область має достатню кількість опорних лікарень, які для 96% жителів забезпечують доступність відповідної медичної послуги не довше ніж через 60 хвилин, — зазначила Жанна Шерстюк. — Проте не всі ці лікарні зможуть функціонувати та надавати якісні послуги без залучення додаткових коштів. Тому процес оптимізації триває і наше спільне завдання — утримати баланс між оптимізацією та забезпеченням послуг».

За даними Управління охорони здоров’я ОДА, на сьогодні договори з Національною службою здоров’я України уклали 70 комунальних медичних закладів області: 145 договорів передбачають медичні гарантії за 444 пакетами послуг.

Загальна сума надходжень, яку за цими договорами планують отримати у поточному році заклади охорони здоров’я від НСЗУ, — 3,2 млрд гривень. Фактично за 8,5 місяця на рахунки закладів надійшло 2,3 млрд гривень.

Проте, за словами начальника Управління охорони здоров’я ОДА Петра Гармаша, ціла низка медичних установ області відчуває брак коштів не лише на свій розвиток, а й на зарплату медичних працівників. Для того, на думку фахівців, є кілька причин. Серед основних — дефіцит кадрового ресурсу з одного боку (близько 100 посад тільки лікарів загальної практики-сімейної медицини є вакантними) та його розпорошення між закладами, що дублюють послуги один одного — з іншого. Тобто, наявність на території з певною кількістю населення кількох медичних закладів, які надають однакові послуги, призводить до дублювання функцій, нераціонального використання ресурсів та замалого робочого навантаження на лікарні. Це, у свою чергу, спричиняє зменшення фінансових надходжень до закладу, обмежує можливості придбання новітнього діагностичного та лікувального обладнання, погіршує якість медичної допомоги.

Виходом, на думку Петра Гармаша, може бути створення єдиного медичного закладу зі збереженням відокремлених структурних підрозділів.

Ще одним шляхом поліпшення фінансового стану медичних установ є міжмуніципальне співробітництво. Так, наприклад, КНП «Козелецька ЦРЛ» забезпечує стаціонарну медичну допомогу населенню Козелецької, Деснянської, Остерської та Кіптівської територіальних громад. А КНП «Борзнянська міська лікарня» — населенню Борзнянської, Височанської, Комарівської, Плисківської громад. Тож і спільно брати дольову участь в утриманні медичного закладу мають усі залучені громади.

Загалом на Чернігівщині територіальні громади та їхнє керівництво демонструють велику зацікавленість у розвитку медичної галузі. Представники НСЗУ високо оцінили програми місцевих стимулів для лікарів та зазначили, що це досвід, вартий поширення на всій території України.

Учасники наради обговорили також нюанси подальшого контрактування закладів з НСЗУ, особливості ведення у лікарнях електронних записів (помилки в яких можуть призвести до втрати 15-20% фінансування), інші аспекти діяльності закладів охорони здоров’я та співпраці з НСЗУ.

Так директор Північного міжрегіонального департаменту НСЗУ Вікторія Мілютіна наголосила на необхідності актуалізувати індивідуальні плани лікування хворих на цукровий діабет. Адже з 1 жовтня НСЗУ починає адмініструвати програму реімбурсації інсулінів, на яку до кінця поточного року з державного бюджету буде виділено 660 мільйонів гривень. Це суттєво розширить програму «Доступні ліки», за якою вже сьогодні отримують медпрепарати люди, що страждають від серцево-судинних захворювань, бронхіальної астми та цукрового діабету ІІ типу.