Чимало українців досі вірять, що вакцина може ослабити імунну систему, що її не варто вводити дітям з хронічними захворюваннями, а також у те, що дітям краще отримати «природний імунітет», тобто перехворіти.

МОЗ України разом із Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) в Україні спростовало найпоширеніші міфи про вакцинацію.

МІФ 1. «Не треба робити щеплення від захворювань, яких в україні вже давно немає».

Правда: Деякі захворювання, яким можна запобігти шляхом вакцинації, і справді стали дуже рідкісними саме завдяки вакцинам. Проте, на жаль, усе ж трапляються давно забуті інфікування, як-от: правець, кашлюк, кір та краснуха.

З 2017 року в Україні триває спалах кору, з 2015 року – спалах кашлюку, а 2015 року також був спалах поліомієліту.

Якщо ваша дитина не пропустила жодного планового щеплення, це дасть їй найкращий захист від захворювань.

МІФ 2. «Краще перехворіти природним шляхом, ніж зробити щеплення».

Правда: Якщо ваша дитина перехворіє природним шляхом, у неї сформується імунітет проти цього захворювання. Однак інфекція може викликати ускладнення: параліч після поліомієліту, ураження серця після дифтерії, пневмонію та ураження мозку після кору. Ризик ускладнень після інфекційної хвороби набагато вищий, ніж ризик побічних реакцій після вакцинації.

МІФ 3. «Побічні реакції від вакцини набагато шкідливіші, ніж самі хвороби».

Правда: Як і всі інші медичні препарати, вакцини можуть викликати деякі реакції. Як правило, вони є незначними і їхня поява є нормальною реакцією організму на препарат: болісні відчуття, припухлість або почервоніння в місці ін’єкції чи невелике підвищення температури. Ризик тяжких ускладнень після захворювання є набагато вищим, ніж ризик серйозних побічних реакцій після щеплення.

Порівняйте: невакциновані люди у 90% випадків заражаються при контакті з хворим на кір, 5% із тих, хто захворів, отримують порушення здоров’я на все життя, а ймовірність серйозних алергічних реакцій при вакцинації становить 1 на 1 000 000.

МІФ 4. «Дітям із хронічними захворюваннями вакцинацію проводити не можна».

Правда: Дітям із хронічними захворюваннями можна і потрібно робити щеплення. Такі діти більш вразливі до інфекцій, перебіг хвороби в них зазвичай важчий, а ускладнення серйозніші. Якщо у вашої дитини астма, діабет чи інше хронічне захворювання, то їй потрібно зробити щеплення в першу чергу, оскільки в неї вищий ризик захворіти на кір і мати серйозні ускладнення після хвороби.

МІФ 5. «Вакцина може ослабити або перевантажити імунну систему».

Правда: Природне інфікування певними вірусами може ослабити імунну систему, опірність організму. Проте вакцини діють інакше. Вакцинальні віруси настільки ослаблені, що не можуть вплинути на імунітет. Перевантажити імунну систему вакцинація також не здатна. При інфекційному захворюванні навантаження на імунітет у кількасот разів вище, ніж при вакцинації. Навіть якщо одночасно ввести вакцини проти 10 інфекційних захворювань, задіється лише 0,1% імунної системи.

МІФ 6. «Цільноклітинна вакцина проти дифтерії, кашлюку, правцю (АКДП) гірша та небезпечніша, ніж ацелюлярна».

Правда: Обидві вакцини проти дифтерії, кашлюку, правцю є безпечними й ефективними. Цільноклітинна вакцина дає триваліший та стійкіший імунітет. Справді, вона частіше викликає підвищення температури та місцеві реакції (біль і припухлість у місці ін’єкції). Однак ці реакції є цілком природними, свідчать про те, що вакцина діє, і зникають без наслідків для здоров’я.

МІФ 7. «Дитина, що перебуває на грудному вигодовуванні, захищена, тож і вакцинацію проводити не потрібно».

Правда: Грудне вигодовування дуже важливе для здоров’я дитини. Однак воно не здатне захистити її від інфекцій, проти яких проводиться вакцинація. Наприклад, дитина, яка перебуває на грудному вигодовуванні, при інфікуванні кашлюком може тяжко захворіти і навіть померти.

МІФ 8. «Не можна вакцинуватися під час спалаху».

Правда: Оскільки під час спалахів небезпечних для життя хвороб значно посилюється ризик зараження, то необхідно отримати захист від інфекції. Вакцинуватися під час спалаху не просто можна, а потрібно! Це єдиний надійний спосіб здобути імунітет від інфекційного захворювання.

Більше того, у випадку з кором саме вакцинація є способом екстреного реагування на контакт нещепленої дитини із хворим. Такій дитині одну дозу вакцини необхідно ввести в перші 3 доби після контакту. Навіть якщо пройшло понад 72 години від контакту, то все одно варто провести вакцинацію КПК якомога раніше. Якщо дитина вже має одне щеплення і контактувала з хворими на кір, то незалежно від віку, але не раніше, ніж через один місяць від попередньої дози КПК, потрібно ввести другу дозу вакцини.

МІФ 9. «Вакцини викликають аутизм».

Правда: Інформація про те, що вакцинація призводить до аутизму, не відповідає дійсності. Так, 1998 року у відомому британському медичному журналі було опубліковано статтю про зв’язок між вакциною проти кору, краснухи, паротиту та аутизмом. Але пізніше з’ясувалося, що автор статті – лікар Ендрю Вейкфілд – сфальшував усі факти. Його визнали винним у порушенні професійної етики, а потім виключили з медичного реєстру Великобританії. Дослідження, проведені після цієї публікації Центром контролю та профілактики захворювань у США, медичним інститутом Національної академії наук Великобританії та британською Національною службою охорони здоров’я, спростували будь-який зв’язок між вакциною і виникненням аутизму. До того ж, проведено понад десяток досліджень, і їхні результати спростовують зв’язок між вакцинацією і розвитком аутизму.