Учора, 15 березня, відбулося засідання профільної робочої групи під головуванням заступниці начальника ОВА Жанни Шерстюк. До обговорення запросили і керівників громад, адже саме ТГ є власниками установ. Увагу сконцентрували на лікарнях Чернігівського району.

З історії питання

Уряд ухвалив постанову, яка дозволяє запустити наступний етап медичної реформи. Вона передбачає оновлення підходів до визначення госпітальних округів та впровадження сучасних підходів до формування мережі медзакладів.

«Реалізація зазначеної реформи дозволить раціонально розподіляти закупівлі та поставки дороговартісного обладнання між лікарнями, відповідно до їхньої ролі у спроможній мережі госпітального округу. Ніхто не збирається рубати з плеча і закривати лікарні. Однак, їх роботу все ж варто переформатувати за принципом якості та доступності», – акцентувала заступниця начальника ОВА.

Відповідно до постанови Уряду, обласні військові адміністрації впродовж двох місяців мають подати на затвердження в МОЗ власне бачення плану госпітального округу та формування спроможної мережі з урахуванням розвитку закладів первинної медичної допомоги та пунктів базування екстреної медичної допомоги.

Разом зі спроможною мережею медзакладів кожна область має подати план розвитку госпітального округу, який буде переглядатися раз на 3 роки. Це та дорожня карта з чітко визначеними кроками, за якою розвиватиметься госпітальний округ.

6 лікарень одного району: у кожної свої можливості та потреби

Спроможна мережа закладів ОЗ дає змогу організувати належну якість медичного обслуговування, а також його своєчасність та доступність для населення, зокрема під час надзвичайних ситуацій, надзвичайного або воєнного стану. Важливо, аби заклади відповідали мінімальному переліку напрямів медичного обслуговування.

На думку міського голови Городнянської ТГ Андрія Богдана, Городнянська міська лікарня відповідає критеріям закладу загального профілю. Єдине, над чим варто попрацювати закладу, то це над придбанням комп’ютерного томографу. У Ріпкинській ЦРЛ ситуація дещо інакша. Та обидва заклади об’єднує місце знаходження – безпосередня близькість до кордону.

Остерська міська лікарня не відповідає ряду показників загальної практики. Втім, громада прийняла низку програм, які можуть допомогти закладу розвиватися.

Щодо Куликівської громади та її лікарні: мешканцям конче необхідна терапевтична допомога, відтак саме цей напрям варто втримувати та розвивати в закладі. Однак, його статус все ж доведеться змінити.

Козелецькій лікарні, щоб дотягнути до статусу «кластерної», варто попрацювати над послугами, що можуть отримати додаткове контрактування НСЗУ.

Найбільш дискусійним виявилося питання щодо роботи Чернігівської ЦРЛ. Керівника закладу запрошуватимуть до додаткового обговорення за участі представників інших медичних установ обласного центру.

Заслухавши керівників громад та закладів, проаналізувавши надані дані, члени робочої групи заповнять відповідні опитувальники по кожній ЦРЛ.