До 1 травня ОВА має надати на затвердження до МОЗу проєкт спроможної мережі закладів охорони здоров’я Чернігівського госпітального округу (градація медичних закладів за можливостями). Проєкт уже готовий. Його готували кілька місяців, детально обговорюючи кожен район на засіданнях робочої групи за участі керівників медичних установ, громад, РВА. Не без дискусій. Тому точно з конструктивом.

До заключного засідання 26 квітня долучився Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко, народні депутати Валерій Зуб та Борис Приходько.

«Сьогодні з обмеженим економічним ресурсом ми повинні забезпечити стабільну роботу системи охорони здоров’я. Щоб це зробити, необхідно визначити пріоритетні заклади, тобто спроможну мережу. Ключовими ж елементами її формування мають бути доступність, якість та безоплатність», – зазначив Віктор Ляшко.

Міністр охорони здоров’я навів реальні приклади по області, яких не має бути в медичній практиці. Приміром, лікарі-хірурги з трьома пацієнтами на рік втрачають кваліфікацію. Така ж ситуація з лікарями, які проводять амбулаторний прийом чи приймають пологи. Спроможна мережа з урахуванням вимог сьогодення допоможе урегулювати якість та доступність послуг в межах громади, району, області.

За підсумками попередніх обговорень госпітальна рада області дійшла згоди щодо наступної структури:

- 5 надкластерних лікарень;

- 5 кластерних;

- 13 загальних;

- 10 закладів не увійшли до спроможної мережі.

Що це означає для кожного медичного закладу

Найголовніше – усі продовжать працювати. Ті, що увійдуть до спроможної мережі, пріоритетно отримуватимуть фінансові та матеріально-технічні ресурси, які значно обмежені у війну. Якщо заклад «випав» зі списку мережі, це не означає, що його будуть закривати. Ці лікарні можуть продовжувати надавати послуги згідно з наявним контрактуванням НСЗУ і працювати над власним розвитком, щоб за три роки покращити свій ступінь чи потрапити в мережу.

«Медицина – важливе і проблематичне питання для нашої великої за територією області. Порівняно з іншими регіонами, маємо наполовину нижчу середню щільність населення. У прикордонних північних громадах ситуація ще гірша. Але всі ці люди мають отримувати медичні послуги належної якості», – наголосив В’ячеслав Чаус.

Оскільки кожен район повинен мати кластерну лікарню, на вчорашньому засіданні погодили внесення до переліку кластерних Новгород-Сіверської ЦРЛ. Зараз лікарня трохи «не дотягує», але має декілька років, щоб вийти на належний рівень і відповідати встановленим критеріям. Над цим уже працюють, запевнив начальник Новгород-Сіверської РВА Сергій Сергієнко. За його словами, у пріоритеті медзакладу – наповнення його обладнанням та залучення лікарів. До прикладу, тривають переговори з декількома інтернами, погоджено рішення сесії міської ради щодо закупівлі житла лікарям, у планах також – виділяти додаткову фінансову підтримку медпрацівникам з міського бюджету.

Ще декілька закладів, що визначені як загальні, мають увійти до спроможної мережі зі спеціальним статусом, оскільки розміщені у прикордонних громадах. Йдеться про Ріпкинську, Сновську, Городнянську та Семенівську лікарні. Знову ж таки – заклади мають працювати над розвитком, щоб з часом стати повноцінною ланкою мережі.

Як висновок

Спроможна мережа потрібна для пацієнта – якісна послуга; для лікарів – можливість не втрачати кваліфікацію, розвиватися; для держави – якісно та раціонально інвестувати у заклади.