Сьогодні розпочинається новий навчальний рік, тож важливо бути готовими до нього як батькам, так і дітям. З 1 вересня школярі будуть навчатися у кількох форматах – очному, дистанційному та змішаному – залежно від безпекової ситуації на місцях.

В Unicef радять батькам нагадувати дитині, що цікавого й захопливого може статися в школі, наприклад, можливість провести час із друзями та вчителями, різні заняття й розваги. Поговоріть з дитиною про гігієну, зокрема про необхідність мити руки, чхати чи кашляти у згин ліктя чи в серветку. Думаючи про навчальний процес, діти часом відчувають тривогу. Стежте, чи не проявляє дитина ознак стресу, та заохочуйте її відкрито ділитися з вами переживаннями. Говоріть чесно та проявляйте розуміння до почуттів дитини. Найважливіше – допомогти їй почуватися впевнено перед початком та протягом навчального року.

Фахівці CDC дали кілька порад батькам:

- Переконайтеся, що дитина має розпорядок дня – з часом для їжі та сну. Відпочинок й знання того, чого очікувати вдома, допомагає дітям легше звикнути до шкільного режиму.

- Якщо дитина йде в перший клас, пам’ятайте, що короткі прощання вранці – найкращий варіант. Намагайтеся зберігати спокій та дайте дитині зрозуміти, що ви не залишите її, якщо вона не буде в безпеці.

- Поговоріть з дитиною про те, чого їй варто очікувати від навчального процесу.

- Переконайтеся, що ваша дитина здорова й вакцинована (ознайомитися з Календарем профілактичних щеплень можна за посиланням https://phc.org.ua/news/v-ukraini-onovleno-nacionalniy-kalendar-profilaktichnikh-scheplen ).

- Пам'ятайте, що під час повернення до школи дитині потрібна ваша підтримка, а також довірливі стосунки з вчителями.

Психологиня Лариса Козир на вебінарі пояснила, як у цей емоційно напружений час підготуватися до нового навчального року з найменшими наслідками для психічного стану:

1. Планувати навіть маленькі кроки й піклуватися про власний психо-емоційний стан. Намагайтеся додатково приділяти увагу та вкладатися у власні психологічні ресурси. Планування та дотримання цих планів знижує тривогу, але вони мають бути реалістичними. Також пам’ятайте, що одним із способів запобігання вигоранню та виснаженню може бути використання ритуалів, це дає відчуття постійності та безпеки.

2. І батьки, й вчителі, і діти живуть в умовах очікування «кращих часів», та важливо жити вже зараз, усвідомлювати власні можливості й обмеження.

3. В умовах кризи та стресу дуже важливо усвідомлювати власні очікування, наскільки вони відповідають доступним можливостям та обмеженням. Важливо створити атмосферу, за допомогою якої буде можливість виконувати поставлені завдання.

4. Увага до якості соціальних контактів дуже важлива. Звертайте увагу, які емоції та почуття вам та вашим дітям приносить спілкування з тими чи іншими людьми, чи є можливість змінювати оточення та якість спілкування.

5. Щоб мати гарний рівень психологічної стійкості, потрібно вибудовувати, планувати та підтримувати власний психічний стан кожного дня. Маленька дія з 3 сфер особливої уваги – фізичного (сон, їжа, режим дня, приємна діяльність), психічного (регулювання емоцій) та духовного (віра, підтримка цінностей та самоцінності) станів - повинна бути запланована в кожному дні.

Дитяча та сімейна психологиня Світлана Ройз теж розповіла, як батькам допомогти дитині швидко адаптуватися до навчання у школі. Ці поради стосуються режиму дня дитини, її рутини, самооцінки та безпеки.

Так, важливо усій родині напередодні нового навчального року починати прокидатись раніше, щоб адаптація була швидшою. Переберіть разом одяг й розкладіть по поличках усе шкільне. Організуйте робоче місце для дитини. Підготуйте з дитиною, яка ходить у молодшу школу, рюкзак, подумайте, що в ньому має бути, крім канцелярії (наприклад, вода, ліки, ліхтарик).

Якщо дитина ходитиме до школи сама, спочатку пройдіть цей шлях разом кілька разів. Поговоріть з нею, як вона діятиме під час повітряної тривоги у дорозі, в транспорті чи вдома, коли навчатиметься онлайн й буде сама, у школі.

Пам’ятайте, що на початку навчального року діти можуть відчувати тривогу й перейматися через те, чи приймуть їх однокласники, чи знайдуть вони своє місце в класі. Крім того, дитині важливо чути, що вона здатна навчатися й хоч щось контролювати. Не стимулюйте дітей соромом й почуттям провини, адже це стає ще одним травмувальним фактором.