У природі радон утворюється кількома шляхами, зокрема, під час розпаду урану, який використовують, наприклад, у будівельних матеріалах, а отже, в них також може бути присутній радон.

Радон не має ні кольору, ні запаху і належить до інертних газів, тобто таких, які не вступають у хімічні реакції. Водночас він розчиняється у воді, крові та тканинній рідині. Період його напіврозпаду короткий – лише 3,8 доби.

Радон, що потрапив у повітря з поверхні ґрунту, розсіюється в атмосфері. Він важчий за повітря, саме тому може накопичуватися на перших та цокольних поверхах будівель, у підвалах.

Чим небезпечний радон?

Радон та його дочірні продукти (полоній-218, свинець-214, вісмут-214, полоній-214) випромінюють альфа-частинки, які можуть спричиняти рак дихальних шляхів та легень.

У багатьох країнах Європи, зокрема й в Україні, радон є другим після куріння фактором ризику виникнення раку легенів. Адже його основний шлях надходження до організму людини – інгаляційний, тобто через легені.

За інформацією ВООЗ, від 3% до 14% усіх захворювань на злоякісні новоутворення легень у світі пов’язані зі впливом цього радіоактивного газу на людину.

Пам’ятайте, що вживання тютюну різко підвищує ризик захворіти на рак легень від радону!

Також цей газ і продукти його розпаду можуть чинити негативний вплив на найбільш чутливі імунні, статеві та кровотворні клітини. А це призводить до зниження загальної опірності організму та порушення усіх ланок імунної відповіді.

Як радон проникає у будинки?

Джерелами радону є переважно ґрунти під будинками, будівельні матеріали і водопровідна вода, особливо – видобута із артезіанських свердловин, а також природний газ, який використовується для побутових потреб.

В Україні проводиться контроль за будівельними матеріалами. Як свідчать вимірювання, в наших будинках вміст радону незначний.

Як мінімізувати вплив радону?

Кожен з нас може убезпечити себе та своїх близьких від негативного впливу радону. Потрібно:

- регулярно провітрювати житлові та громадські приміщення;

- встановити вентиляцію у підвальному чи цокольному приміщеннях;

під час ремонту чи будівництва звертати увагу на якість будматеріалів;

герметизувати підлогу та щілини у стінах перших, цокольних поверхів та підвалах будівель.

Нагадаємо, в Україні затверджено «План заходів щодо зниження рівня опромінення населення радоном та продуктами його розпаду, мінімізації довгострокових ризиків від поширення радону в житлових та нежитлових будівлях, на робочих місцях на 2020–2024 роки», реалізація якого дозволить зберегти життя та здоров'я багатьох людей.

Також було розроблено та введено в дію «Порядок проведення моніторингу радону в Україні та нотифікації про радіаційні ризики» і «Методику проведення моніторингу радону».