Через війну, розв’язану росією, кількість поранених зростає щодня. Багато людей внаслідок таких поранень потребують протезування. Саме тому запровадження як професії протезиста-ортезиста, так і системи підготовки цих фахівців є вкрай важливим для системи реабілітації у сфері охорони здоров’я.

30 січня 2024 року Міністерство охорони здоров’я України затвердило перелік спеціалізацій підготовки здобувачів вищої освіти ступеня магістра за спеціальністю 224 «Технології медичної діагностики та лікування». Раніше ця спеціальність не передбачала спеціалізацій, відтепер включає дві:

- 224.01 Лабораторна діагностика (для підготовки лікарів-лаборантів);

- 224.02 Протезування-ортезування (для підготовки протезистів-ортезистів).

Підготовка протезистів-ортезистів здійснюватиметься на магістерському рівні за спеціальністю «Технології медичної діагностики та лікування», що відповідає Міжнародній стандартній класифікації освіти (The International Standard Classification of Education, ISCED).

Проте перелік і наказ, що його затверджує, – це лише невелика частина того, що вже зроблено для запровадження професії «протезист-ортезист» в Україні.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я», протезиста-ортезиста віднесено до фахівців з реабілітації.

Професію «протезист-ортезист» внесено до національного Класифікатора професій.

Затверджений та внесений до Реєстру кваліфікацій професійний стандарт «протезист-ортезист», в якому визначено кваліфікаційні вимоги до професії.

Посаду «протезист-ортезист» включено до Переліку посад професіоналів у закладах охорони здоров’я.

Запроваджено спеціальність «Протезування-ортезування», що включена до Номенклатури спеціальностей професіоналів у галузі охорони здоров’я, а також затверджено цикли спеціалізації та тематичного удосконалення за цією спеціальністю.

Водночас перед Міністерством стоїть кілька важливих завдань із запровадження підготовки протезистів-ортезистів, зокрема:

Спільно з Міносвіти – затвердити нову редакцію стандарту магістра за спеціальністю «Технології медичної діагностики та лікування», що міститиме вимоги до змісту освіти протезиста-ортезиста.

Запровадити у закладах вищої освіти магістерські та післядипломні програми з підготовки протезистів-ортезистів. Це готові зробити Львівський, Тернопільський та Харківський медуніверситети.

Спільно з Мінекономіки – передбачити місця держзамовлення на підготовку протезистів-ортезистів.

Розробити компоненти єдиного державного кваліфікаційного іспиту: тестового іспиту «Крок-2» та об’єктивного структурованого практичного (клінічного) іспиту для атестації протезистів-ортезистів відповідно до стандартів Міжнародного товариства протезистів та ортезистів (International Society for Prosthetics and Orthotics, ISPO).