Алкоголь ускладнює життєві проблеми і дестабілізує психічний стан, а не навпаки. Це токсична речовина, яка змінює роботу мозку, поведінку і впливає на психіку та фізичний стан. Він шкодить здоров’ю у будь-якій дозі та спричиняє залежність. Люди це знають, та все одно продовжують уживати спиртні напої. Адже поширеним поштовхом до споживання є, зокрема, спроба «зняти стрес».
Українці справді добре обізнані про шкоду алкоголю — це підтверджують результати нещодавнього опитування, здійсненого Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) за підтримки ВООЗ. Понад 90% людей згодні, що спиртні напої зумовлюють залежність і абстинентний синдром, гостру інтоксикацію та агресивну поведінку, загрозливу для оточення.
Попри те що більшість респондентів усвідомлює небезпеку алкоголю, понад 82% опитаних уживають спиртні напої, а для щонайменше 16% це звичний спосіб розслабитися і відпочити. Відповідно до результатів онлайн-опитування Українського інституту майбутнього, кожен четвертий почав більше пити після повномасштабного вторгнення росії в Україну.
Вживання спиртних напоїв, аби краще почуватися в разі напруження, стресу і труднощів, — поширена в Україні та у світі практика. Та чи дієва вона? В короткостроковій перспективі, тобто поки в крові є алкоголь, кора головного мозку працює загальмовано. З одного боку, це може зупинити потік негативних повторюваних думок. З іншого боку — це забирає здатність оцінювати ризики й стримувати себе, тож може призвести до кермування в нетверезому стані та аварії або до бійки чи самоушкодження. Щойно сп’яніння минає, мозок реагує посиленою тривожністю, а проблеми так і залишаються нерозв’язаними і «пережовування» негативних повторюваних думок триває далі. Людині стає ще гірше, і від цього хочеться «заховатися» у той самий спосіб — за допомогою алкоголю. Так виникає замкнене коло, з якого дедалі важче вибратися.
Споживання алкоголю істотно збільшує ризик інших психічних розладів. Причинами цього є нейрофізіологія — мозок стає дедалі чутливішим до тривожності, людина все гірше здатна впоратися з ухваленням зважених рішень і самоконтролем. Інша складова зв’язку алкоголю і психічних проблем полягає у посиленні життєвих негараздів, адже проблеми залишаються нерозв’язаними, працювати складно і в усіх взаєминах може виникнути конфлікт.
На додачу люди із розладами настрою (депресія, приміром) чи поведінки (розлад із дефіцитом уваги і гіперактивністю), а також із проявленими психічними хворобами (шизофренія) частіше за решту можуть вдаватися до вживання алкоголю, аби витримати тягар свого стану.
Порада «зменшити вживання алкоголю чи повністю відмовитися» — дуже поширена. Втім, її замало для подолання залежності. Потрібні план дій, до якого залучено все оточення, постійна фахова підтримка з подолання залежності та лікування від хронічних захворювань і психічних розладів, що виникли через алкоголь.
Залежність від алкоголю також треба визнати і подолати сором, який часто є супутником залежної поведінки. Це стосується всієї родини — не можна удавати, що все гаразд, і приховувати чийсь розлад зловживання. У разі насильства викликайте поліцію, просіть прихистку в сусідів і друзів. Якщо ж людина вирішила покинути пити, то все оточення мусить припинити вживати алкоголь і ніхто не має пропонувати чарку, приносити спиртні напої чи згадувати цю тему.
Алкоголь не розчинить проблеми, а приведе за собою інші. Закликаємо вас негайно звертатися до сімейного лікаря, психолога, психіатра чи до реабілітаційного центру, якщо в тесті на залежність ви упізнали себе. Фахівці допоможуть стати на шлях подолання залежності. Однак пам’ятайте: силоміць «урятувати» когось від зловживання алкоголем не можна. Для цього потрібне передусім рішення самої людини.
Матеріал підготовлено ЦГЗ МОЗ України в рамках Всеукраїнської програми з ментального здоров’я «Ти як?», ініційованої першою леді Оленою Зеленською.
Офіційний сайт Управління охорони здоров'я Чернігівської обласної державної адміністрації
Новини 