Щоб створити чітку модель психосоціальної допомоги в медзакладах, МОЗ визначило (наказом від 13 грудня 2023 року №2118) перелік послуг з надання психосоціальної допомоги, збільшивши при цьому їх кількість.

Визначені 20 психосоціальних послуг передбачають надання українцям психосоціальної допомоги, реабілітації щодо психічного здоров’я, психічної діагностики, психотерапії, психологічного консультування та подальшої психологічної допомоги.

Зокрема, перелік психосоціальних послуг з надання психосоціальної допомоги містить:

1. Індивідуальне та групове психологічне консультування, у тому числі кризове психологічне консультування, а також консультування з використанням елементів самодопомоги «рівний-рівному», групова психологічна робота з особами.

2. Діагностика психологічного стану особи із застосуванням валідних методів психологічної допомоги.

3. Надання першої психологічної допомоги особі та членам її сім’ї, включаючи невідкладну психологічну допомогу.

4. Психологічні втручання низької інтенсивності.

5. Підтримка та відновлення функціонування особи у фізичній, емоційній, інтелектуальній, соціальній та духовній сферах.

6. Психотерапія депресивних, тривожних, адаптаційних, гострих стресових та посттравматичних стресових розладів, які виникли внаслідок хвороби/травми, участі у бойових діях, надзвичайних ситуаціях, полону, перебування в місцях позбавлення волі.

7. Допомога особі у встановленні життєвих цілей та підтримки досягнутого прогресу реабілітації після закінчення реабілітаційного процесу.

8. Психотерапія психічних та поведінкових розладів та станів, які виникли внаслідок хвороби/травми, участі у бойових діях, надзвичайних ситуацій, полону, відбування покарання.

9. Психоедукація та підтримка особи та членів її сім’ї.

10. Психологічне консультування та психотерапія членів сім’ї особи, націлена на втому від співчуття та емоційне вигорання (сімейна терапія), а також на запобігання та полегшення фізичних, психологічних, духовних страждань особи під час надання паліативної допомоги.

11. Допомога особами, які доглядають за пацієнтами, що потребують паліативної допомоги.

12. Робота з членами мультидисциплінарної реабілітаційної команди щодо психологічної підтримки особи та членів її сім’ї.

13. Робота з медичними працівниками закладів охорони здоров’я під час надання паліативної допомоги пацієнтам щодо психологічної підтримки особи, яка потребує паліативної допомоги, членів її сім’ї та осіб, що здійснюють догляд за нею.

14. Надання консультативної допомоги, спрямованої на усунення або зменшення звичок і поведінки, що становлять ризик для психічного здоров’я особи (вживання алкоголю, інших психоактивних речовин тощо), а також формування навичок здорового способу життя.

15. Взаємодія з надавачами первинної та спеціалізованої медичної допомоги з метою своєчасного діагностування та забезпечення лікування психічних хвороб та підтримання стійкого стану ремісії.

16. Здійснення спостереження за особою з метою підтримки нормального функціонування особи у фізичній, емоційній, інтелектуальній, соціальній та духовній сферах та підвищення її залученості до суспільного життя.

17. Направлення пацієнтів відповідно до медичних показань для надання їм медичної та реабілітаційної допомоги.

18. Призначення лікарських засобів та медичних виробів, засобів медичної реабілітації з оформленням відповідних документів згідно з вимогами законодавства.

19. Ведення первинної облікової документації, оформлення довідок, листків непрацездатності, направлень й інших медичних документів.

20. Сприяння особі у психосоціальній адаптації до зміненої життєвої ситуації, осмисленні її досвіду, розширенні самоусвідомлення та можливостей самореалізації.

Детальніше про деякі із них

Перша психологічна допомога надається невідкладно після пережитої людиною травмівної події (подій), кризових ситуацій або катастроф. Це короткотривалий та невідкладний вид психологічної допомоги, спрямований на недопущення загострення психосоціальних проблем, перетворення їх у хронічні форми чи запобігання розвитку психічних та поведінкових розладів або інших проблем психічного здоров’я.

Кризове психологічне консультування надається невідкладно особі, яка потребує її і перебуває у кризовому стані (що включає суїцидальні думки, наміри або поведінку, інші стани, які загрожують життю, здоров’ю, добробуту особи та/або її оточенню), про що свідчать емоційні, когнітивні або поведінкові прояви. Така допомога надається з метою стабілізації психічного стану особи, запобігання розвитку психічних та поведінкових розладів, інших проблем психічного здоров’я та спричинення шкоди собі або іншим особам.

Психологічне консультування надається особам, які перебувають у складних життєвих обставинах, надзвичайних чи кризових ситуаціях, мають емоційні, поведінкові проблеми, з метою підтримки нормального функціонування особи, подолання психічних, психосоціальних, емоційних, поведінкових проблем та інших проблем психічного здоров’я, полегшення фізичних, психологічних, духовних страждань, підтримки у прийнятті життєвих рішень або психологічної просвіти щодо станів власного психічного здоров’я або психічного здоров’я близьких осіб.

Психоедукація — пояснення і донесення до людей необхідної інформації про психічне здоров’я, психологічні проблеми та травми і їх наслідки для особистості з метою профілактики та запобігання розвитку психічних та поведінкових розладів у особи та членів сім’ї, формування загального розуміння про психічне здоров’я та навичок турботи про нього;

Психологічні втручання низької інтенсивності (психологічна підтримка) — спрощені форми психологічного консультування, які є доказово ефективними для покращення певних аспектів психічного здоров’я та психосоціального добробуту особи незалежно від ступеня тяжкості її проблем — надаються особам, які потребують підтримки за інших станів психічного здоров’я.

Психотерапія — цілісне, свідоме та планомірне застосування науково обґрунтованих психотерапевтичних методів (методів психотерапії) — проводиться для запобігання розвитку психічних і поведінкових розладів, інших проблем психічного здоров’я та спричинення шкоди собі або іншим особам, для полегшення фізичних, психологічних, духовних страждань, а також відновлення нормального функціонування особи під час та після лікування розладів здоров’я.