Хвороба Педжета – один із варіантів пухлин молочної залози. Це досить рідкісна, окрема форма онкологічного захворювання – рак соска і/або ареоли молочної залози.

«Сьогодні захворювання достатньо вивчене, успішно діагностується й лікується, – говорить лікар хірург-онколог КНП «Чернігівський медичний центр сучасної онкології» ЧОР Юрій Лушніков. – Утворення виникає в протоках, але локалізується всередині соска. Пухлина неінвазивна, тобто не дає метастазів і у більшості випадків вражає одну залозу. Найчастіше до розвитку цього виду раку схильні жінки 50-60 років, іноді рак Педжета діагностують і у чоловіків».

За словами лікаря, попередній діагноз ставиться на підставі огляду, при якому в області соска виявляється безболісна ерозія. В такій ситуації пацієнтці проводиться біопсія, яка включає взяття на аналіз ділянки шкіри з соска (обов’язково з протоками залози). Маніпуляція проводиться під місцевою анестезією та переноситься досить легко. Якщо хвороба Педжета підтверджується, призначається додаткове обстеження.

«Сама пухлина Педжета небезпеки для життя не несе, але необхідно з’ясувати, що відбувається у всій молочній залозі. За даними медичної літератури, новоутворення соска може поєднуватися з різними пухлинними утвореннями в інших відділах грудей. Тому жінка з хворобою Педжета розглядається як пацієнтка з пухлиною молочної залози і проходить весь необхідний обсяг обстежень, зокрема УЗД, мамографію або МРТ молочних залоз», – каже Юрій Лушніков.

Також лікар зазначає, що у випадку відсутності інших патологій, після детального обстеження, пацієнтці пропонується або мастектомію (повне видалення залози із сосково-ареолярним комплексом) з можливою реконструкцією молочної залози, або видалення пухлини в межах здорових тканин з тим чи іншим варіантом пластики.

«При виконанні мастектомії жінка може уникнути променевої терапії. У разі збереження грудей при пухлині Педжета пацієнтці призначається радіотерапія, як при іншому раку молочної залози. Променева терапія на 15-20% знижує ризик місцевих рецидивів. Якщо пухлина гормонозалежна, жінці призначають курс антигормональної терапії протягом п’яти років», – розповідає Юрій Лушніков.

Спровокувати розвиток раку соска можуть хронічні травми соска і навколососкової області, тріщини соска, спадкова схильність, вплив канцерогенів. Клінічно хвороба проявляється як виразка або ерозія в ділянці соска, що тривалий час не загоюється. Ранка не болить і зазвичай ніяк не турбує, але може залишати сліди на білизні.

«Ранні ознаки раку соска, як правило, неспецифічні, іноді не викликають стурбованості. Необхідно звертати увагу на будь-які зміни, навіть на легке почервоніння або подразнення шкіри, лущення в області соска й ареоли. Якщо з’явилась виразка, яка не загоюється більше тижня – це тривожний симптом. Жінка повинна звернутися до лікаря терміново та пройти необхідні обстеження», – наголошує Юрій Лушніков.