Жахливі наслідки терористичної атаки, яку здійснила росія минулого понеділка, побачив увесь світ. Світлини та відео з місць трагедії облетіли соцмережі й світові ЗМІ. І навіть ті, хто особисто не постраждав і не був присутній у зонах лиха, переживали стрес. Люди описували свій стан як «ступор», «оніміння», «завмирання», «поколювання в кінцівках»; хтось плакав, хтось не міг ні плакати, ні говорити…

У нас можуть бути різні реакції на травмівні події. У когось цей стан поступово мине, але часом стрес може бути надмірним. У таких випадках говорять про травму свідка.

Травма свідка – це реакція на травматичну подію, яку людина побачила на відео чи світлинах або почула від когось, але безпосереднім учасником якої не була. Таку реакцію ще називають травмою вторинного травматичного стресу (далі – ВТС). Людина не була прямою жертвою, учасником травматичної події, проте тяжко її переживає й відчуває глибокий стрес.

Детальніше про ВТС та способи самодопомоги розповіла Тетяна Сіренко, травмотерапевтка, експертка з роботи з постраждалими від тортур, заступниця директора з психологічного напряму Центру психічного здоров’я та реабілітації «Лісова поляна» МОЗ України.

Симптоми травми свідка

Прояви вторинного травматичного стресу можуть імітувати симптоми посттравматичного стресового розладу (далі – ПТСР). Проте, вважається, що у людей, які не були свідками травматичних подій безпосередньо, ПТСР не розвивається. Винятком можуть бути представники деяких професій, які дотичні до свідчення подій: журналісти, психологи, лікарі, волонтери тощо.

Симптомами травми свідка можуть бути такі стани та реакції:

- відчуття повного безсилля,

- переживання неймовірної провини та сорому за те, що ви в безпеці,

- відчуття тривоги та страху,

- навіть із часом спогади не зменшують інтенсивність реакції,

- надзвичайна складність говорити про побачене,

- оніміння, ніби у вас відібрало мову,

- моторошні сни (в тому числі з сюжетом події, свідком якої ви стали),

- поява панічних атак,

- порушення сну, безсоння,

- дратівливість, вибухові реакції,

- розлади харчової поведінки,

- нав’язливе бажання переглядати жахливі відео знову і знову.

Симптоми ВТС можуть тривати кілька днів, тижнів або місяців. Якщо минуло понад два тижні з моменту травми свідка, а ваші симптоми не знижуються, а можливо, й погіршуються, це є сигналом, що вам варто звернутись по допомогу до фахівця – психолога чи психотерапевта.

Що робити, якщо травматична подія призвела до надмірного стресу

У першу чергу слід подбати про інформаційну гігієну: за можливості обмежте канали сприйняття інформації про травматичну подію, і загалом мінімізуйте інтенсивність інформації (слід тільки читати новини або тільки слухати, проте не переглядати відео).

Подбайте про базові потреби: відповідне харчування протягом дня, достатню кількість води, повноцінний сон.

Піклуйтеся про тіло: допоможуть дихальні вправи, йога, будь-які усвідомлені фізичні навантаження.

Спробуйте знайти людину, з якою можете проговорити подію, яка вас вразила, – це дуже важливо. Якщо вам складно говорити про це з рідними, можна звернутися до психолога, зателефонувати на лінію психологічної кризової допомоги.

Варто зазначити, що травма свідка може стати причиною ретравматизації та викликати болючі спогади про минулі втрати та травматичні події. Саме тому українці наразі можуть бути дуже вразливими щодо травми свідка, адже всі ми переживаємо війну. Тому, якщо відчуваєте щонайменшу потребу в психологічній допомозі, зверніться до фахівця. За посиланням https://moz.gov.ua/uk/marshrut-pacienta-kudi-mozhna-zvernutisja-po-psihologichnu-dopomogu є інформація про те, як це зробити.

Матеріал підготовлено МОЗ України у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?», ініційованої Оленою Зеленською.