Верховною Радою України затверджено Проєкт Закону про ратифікацію Рамкового договору між Урядом України та Урядом Франції щодо будівництва нової модульної лікарні в Ніжині. Цьому передувала кропітка робота міської влади протягом двох років.

За повідомленням Ніжинської міської ради, вони зверталися у різні міжнародні фонди із пошуком фінансування, зокрема до Французької республіки, яка зацікавилась їх намірами. Спільний з французами проєкт, який передбачав будівництво реабілітаційного центру та нового корпусу лікарні, міською владою було представлено Міністру охорони здоров’я України.

«За попередньою домовленістю з французькою стороною та Міністерством охорони здоров’я заплановано знесення діючої адміністративної будівлі міської лікарні, а також колишніх онкологічного та лор-відділення. Натомість у новому корпусі будуть розміщені відділення екстреної медичної допомоги, хірургії, травматології, трансфузіології, реанімації тощо. Окрім того, буде закуплене новітнє обладнання, яке допоможе вивести медичне обслуговування на новий, більш якісний рівень, – говорять в Ніжинській міській Раді. – Відповідно до угоди, вартість будівництва і оснащення не може перевищувати 35 млн євро. 70% товарів, робіт і послуг буде закуплено у Французькій республіці. Модульно-контейнерна технологія будівництва дасть змогу звести комфортні і довговічні будівлі за дуже короткий період. При цьому вони за своєю функціональністю не поступляться капітальним будівлям, що важливо для медичного закладу».

Наразі будівлі Ніжинської центральної міської лікарні імені Миколи Галицького є дуже застарілими. Історія закладу розпочинається з 1 травня 1885 року, коли комітет громадського піклування передав Ніжинському земству малесенький медичний заклад. З цієї зернини почала розвиватися міська лікарня і у 1894 році на землях садиби Роговських Ніжинське земство збудувало лікарню, де вона знаходиться й нині.

В 1883 році в Ніжин, як лікар земської лікарні, переїхав Микола Петрович Галицький, який став повільно підіймати земську лікарню до тогочасного сучасного рівня. Живучи на території закладу, він був з хворими майже цілодобово. В такому важкому режимі головний лікар працював майже сорок років без вихідних та відпусток. Він був хірургом і слава про його операції рознеслася по всій Україні. У важкі роки революції та громадянської війни, разом зі своїми колегами, він працював в умовах голоду, холоду, відсутності медикаментів. У страшну епідемію тифу в 1919-1920 років загинула половина медперсоналу закладу. Микола Галицький очолював лікарню до 1925 року.

Наступний етап значного розвитку лікарні прийшовся на останню чверть XX століття, коли головним лікарем у 1975 році було призначено В.І. Левковського. Вправний хірург, як і його попередник М.П. Галицький, всю свою неабияку творчу енергію спрямував на вдосконалення справи охорони здоров’я ніжинців і розбудову лікарні. Під час його керівництва було створено відділення для інвалідів Великої вітчизняної війни, палати якого оснащені всім необхідним, відкрито відділення гемодіалізу тощо.

За повідомленням керівництва Ніжинської центральної міської лікарні імені Миколи Галицького, їх заклад протягом багатьох років визначається як один із кращих лікувальних закладів не тільки області, але й України. У 2010 році Лауреат загальнонаціонального проєкту «Флагмани сучасної медицини» Ніжинська центральна міська лікарня ім. М.П. Галицького нагороджена Дипломом за вагомий внесок у розвиток іміджу охорони здоров’я України.