Міжнародне дослідження, проведене у рамках четвертого Саміту перших леді та джентльменів, показало, що 89 % опитаних дітей з 15 країн світу знають щонайменше про одну війну або збройний конфлікт, що триває у світі. Майже кожен четвертий юний респондент безпосередньо постраждав від війни, а 67 % — зазнали її непрямого впливу. В Україні цей показник ще вищий: 99 % опитаних неповнолітніх українців постраждали від воєн безпосередньо й 1 % — мали опосередкований вплив.

Ці жахливі цифри відображають реальність, у якій ми сьогодні живемо. Коли чи не щодня відчуваємо тривогу, стрес, перебуваємо у небезпеці. А тому знання щодо підтримки психічного здоров’я нині стають важливими і необхідними — щоб мати змогу допомогти собі та підтримати тих, хто поруч.

Для того, щоб професійні послуги з охорони психічного здоров’я були доступні кожному, хто їх потребує, МОЗ України разом із ВООЗ та іншими партнерами масштабують навчання за програмою mhGAP.

З моменту запуску наприкінці 2022 року онлайн-курс «Ведення поширених психічних розладів на первинному рівні медичної допомоги із використанням керівництва mhGAP» успішно пройшли майже 100 000 тисяч слухачів. Серед них: 19 346 лікарів первинної медичної допомоги, 49 602 представники середнього медичного персоналу та 12 317 лікарів спеціалізованої медичної допомоги.

Паралельно із «донавчанням» медичних працівників, ВООЗ та МОЗ у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я — ініціативи першої леді Олени Зеленської — заохочує керівників вишів впроваджувати mhGAP у навчальні програми їх закладів. Для того, щоб майбутні медичні працівники отримували необхідні знання з ментального здоров’я ще під час здобуття медичної освіти.

Такі зміни у навчальних програмах з урахуванням глобальної флагманської програми ВООЗ впроваджуються насамперед для того, щоб підвищити доступ пацієнтів до психологічних послуг шляхом залучення лікарів загальної практики до надання допомоги людям із психічними розладами.

Про те, як відбувається цей процес, а також про наріжні камені та перспективи інтеграції вищої медичної освіти у Всеукраїнську програму ментального здоров’я говорили на робочій зустрічі ректорів медичних університетів, що належать до сфери управління МОЗ, яка пройшла 16-18 вересня у Києві.

Основною темою заходу стало впровадження програми ВООЗ mhGAP у додипломну та післядипломну медичну освіту. Зокрема, присутні наголосили на необхідності того, щоб програма стала повноцінною частиною системи навчання майбутніх медичних працівників на постійній основі.

«Програма mhGAP часто не включається в навчальні плани як обов’язковий компонент, а впроваджується у вигляді окремих лекцій або курсів, що не забезпечує систематичного вивчення. Тому важливо активізувати впровадження програми mhGAP в закладах вищої освіти МОЗ. Зокрема, ректорам варто переглянути освітні програми на всіх рівнях вищої та фахової передвищої освіти, аби збільшити час, відведений на вивчення курсів з питань психічного здоров’я, особливо на основі програми mhGAP, адже це ті знання, на які є величезний попит і в яких є надзвичайна потреба в умовах сьогодення», – говорить Віктор Ляшко, міністр охорони здоров’я.

Під час робочої зустрічі учасники ознайомилися з програмою mhGAP та її інструментами, розглянули методологію навчання та концепцію інтеграції mhGAP у вищу медичну освіту. Наступні кроки передбачають впровадження імплементаційного плану та масштабування навчання за програмою mhGAP у всіх медичних університетах України.

«Програма mhGAP впроваджується в Україні за підтримки ВООЗ з 2019 року, і я радий що завдяки спільним зусиллям партнерів ми досягли значних результатів. Інтеграція mhGAP у вищу медичну освіту — це наступний потужний крок для забезпечення сталості програми. Наша мета залишається незмінною — надавати усю необхідну підтримку, щоб якісні послуги із психічного здоров’я були доступними для людей», – повідомляє д-р Ярно Хабіхт, представник ВООЗ в Україні

Під час зустрічі учасники дізналися про перші кроки інтеграції mhGAP у навчальні програми у пілотних університетах. Зокрема, про такий досвід розповів Олег Чабан, директор Навчально-наукового інституту психічного здоров’я Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця, д. м. н., професор кафедри медичної психології, психосоматичної медицини та психотерапії закладу.

Він наголосив на важливості та вигодах такої інтеграції, але разом із тим зупинився на певних аспектах, які можуть уповільнювати чи ускладнювати цей процес. Так, одним зі стримувальних чинників може стати дефіцит спеціалістів, а також недостатня обізнаність та навчання.

Брак якісної освіти і тренінгів для медичних працівників з питань психічного здоров’я, за його словами, ускладнює ефективне виконання рекомендацій програми. Але, щоб запровадити щось нове, незнайоме при цьому глобальне та значуще для майбутнього, варто почати з малого, з себе.

«Почніть із себе та топменеджерів вашого закладу. Долучайте спеціалістів з психічного здоров’я до всіх заходів, які формують тактику та стратегію навчального закладу», – заклакає професор Олег Чабан.

Так, фахівці НМУ ім. О. О. Богомольця ще навесні цього року пройшли перший етап очного тренінгу програми mhGAP, щоб поглибити знання та відпрацювати навички допомоги у разі психічних розладів.

Важливо, що таке навчання пройшли не лише фахівці кафедр медичної психології, психосоматичної медицини та психотерапії, психіатрії та наркології, загальної і медичної психології, але й представники кафедр загальної практики (сімейної медицини), акушерства, гінекології та неонатології, а також терапії, інфекційних хвороб та дерматовенерології і педіатрії післядипломної освіти.

Це навчання започаткувало плідну співпрацю університету з ВООЗ та Всеукраїнською програмою ментального здоров’я для впровадження в навчальні програми для студентів програми mhGAP.

За даними Академії НСЗУ, станом на вересень 2024 року онлайн курс mhGAP пройшли 1 760 осіб, які навчаються або працюють у закладах вищої освіти.

Довідка: Mental Health Gap Action Programme (mhGAP) — це глобальна флагманська програма ВООЗ, спрямована на підвищення доступу до послуг з охорони психічного здоров’я шляхом залучення неспеціалізованих із ментального здоров’я кадрів (наприклад, сімейних лікарів, терапевтів та педіатрів) до надання допомоги людям із психічними розладами.

Керівництво mhGAP та його версія для надзвичайних гуманітарних станів пропонує протоколи оцінки та ведення поширених психічних розладів, таких як депресія, гостра реакція на стрес, посттравматичний стресовий розлад, суїцидальна поведінка, розлади, пов’язані зі вживанням психоактивних речовин та інших ПНПР розладів. Завдяки цьому медичні працівники, які не є за своєю освітою спеціалістами із ментального здоров’я, мають змогу провести скринінг та надати базову підтримку людині, а за потреби — скерувати пацієнта до вузького спеціаліста (психолога, психіатра чи ін.)