Вакцинація щороку рятує 2-3 мільйони людей у всьому світі від небезпечних хвороб та запобігає 1,5 мільйонам летальних випадків від інфекційних хвороб.

В Україні Календар профілактичних щеплень передбачає вакцинацію проти 10 захворювань: туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, кашлюка, правця, кору, гепатиту В, гемофільної інфекції, краснухи, епідемічного паротиту. Тобто за державні кошти МОЗ України закуповує вакцини за Календарем і таким чином гарантує можливість українцям отримати безоплатні щеплення проти цих хвороб.

Також, окрім календарних, є рекомендовані щеплення, які не входять в обов’язковий перелік, але можуть захистити від небезпечних хвороб. Такі вакцини можна придбати за власний кошт в аптеці або зробити щеплення у приватній клініці.

«В Україні рекомендовані щеплення від таких інфекцій, як: грип, COVID-19, пневмококова інфекція, ротавірусна інфекція, вітряна віспа, вірус папіломи людини, кліщовий енцефаліт, менінгококова інфекція та гепатит А, – говорить завідувачка інфекційного відділення Чернігівської міської лікарні №2 Іванна Олексієнко. – Деякі з цих інфекцій, як наприклад менінгококова інфекція, дійсно потребують попередження через щеплення, адже захворювання дає важкі ускладнення на нервову систему, вражається головний мозок і всі ці враження можуть призвести до летального випадку».

На сьогоднішній день, за словами лікарки загальної практики сімейної медицини Чернігівської міської лікарні №2 Оксани Кальдяєвої, люди не дуже активно приходять для проведення вакцинації або ревакцинації.

«Є невеликий відсоток людей, які за власним бажанням приходять робити рекомендовані щеплення, серед яких вакцина від пневмококу, щоб при захворюваннях, наприклад, на грип, ковід, не було таких ускладнень, які викликаються пневмококом. Адже найбільш часті інфекції – це пневмонії. Вони можуть протікати доволі важко, особливо якщо у людини є супутні захворювання, як от цукровий діабет або бронхіальна астма», – говорить Оксана Кальдяєва.

Варто зазначити, що вакцинація від пневмококової інфекції входить до національних календарів багатьох країн світу через важливість захисту від цієї інфекції для дітей. На жаль, через військовий стан найближчим часом розширення українського календаря не передбачається.

Щодо менінгококової інфекції, попри те, що це гостре інфекційне захворювання не є дуже поширеним і часто перебігає безсимптомно, воно може призводити до таких ускладнень, як менінгіт та менінгоенцефаліт. А розвиток такого ускладнення як менінгококцемія («зараження крові») може мати блискавичний перебіг і закінчитись інвалідністю чи смертю.

«Ця вакцинація більше спрямована для дитячого віку, але нажаль і дорослі можуть хворіти з тяжкими наслідками, інколи навіть з летальними випадками, – акцентує лікарка. – Нажаль, в цьому році у нас вже був летальний випадок, коли від менінгококової інфекції померла дитина, учениця 7 класу. І тут варто наголосити, що якби усі навкруги були вакциновані, дівчинка би не заразилася та не померла».

Зупинилися лікарки і на вакцинації від вірусу папіломи людини.

Згідно даних ВООЗ на частку двох типів вірусу папіломи людини (ВПЛ) високого онкогенного ризику – 16 і 18 – припадає до 70% раку шийки матки, 80% раку вульви та піхви, 92% анального раку, 95% раку ротової порожнини, 89% раку ротоглотки, 63% раку статевого члена. Вірус передається головним чином під час статевого акту, тож більшість людей інфікуються незабаром після того, як починають вести статеве життя.

Вакцинувати дівчат і хлопців згідно з інструкціями до вакцин проти ВПЛ можна з 9 років. Розпочати курс щеплень можна й пізніше, головне – за можливості розпочати вакцинацію до початку статевого життя. В такому випадку щеплення буде максимально ефективним. Необхідність вакцинації здорових дорослих обумовлена способом життя. Більшість з них, скоріше за все, вже зустрілися з вірусом папіломи людини. З іншого боку, новий статевий партнер є фактором ризику нового інфікування ВПЛ в будь-якому віці. Найоптимальнішою є вакцинація дорослих проти ВПЛ до 26 років, проте за наявності факторів ризику вакцинація має сенс і у віці 26+ (згідно з інструкціями до вакцин від ВПЛ їх можна вводити до 45 років).

«З 2001 року в перелік обов’язкових щеплень Українського календаря входить вакцинація від гепатиту В і наразі діток вакцинують з пологового будинку. Що стосується дорослих які до 2001 року народження і які мають контакт з кров’ю за родом своєї діяльності то бажано, я б навіть сказала обов’язково, зробити це щеплення, – наголошує Оксана Кальдяєва. – Інший контингент людей, які в своїй роботі не зустрічаються з кров’ю, вакцинуються за бажанням. Для дітей вакцинація є безкоштовною, дорослі – купують вакцину самі, приходять до сімейних лікарів та вакцинуються».

Також лікарки звертають увагу, що подорожуючим по країні або у різні країни варто задуматись над вакцинацією проти кліщового енцефаліту. Тяжка форма цього захворювання часто призводить до інфекції мозку (енцефаліту) чи оболонок головного та спинного мозку (менінгіту). Специфічного лікування хвороби не існує, тільки симптоматичне (полегшення симптомів). Ризик інфікування можна зменшити, використовуючи репеленти та уникаючи відкритого одягу на природі. Проте, більш надійною профілактикою захворювання є вакцинація.

«Загалом, вакцини придумують для того щоб полегшити життя і зробити здоров’я людей більш міцним. Все що придумано…Все що було зроблено… Це все було зроблено не просто так, а для того, щоб підвищити здоров’я нашого населення! Якщо ми маємо можливість забезпечити себе хорошим імунітетом, щоб у перспективі просто не хворіти або хворіти в легшій формі, то чому б не скористатися нею. Люди повинні бути обізнані, свідомі та розуміти, що потрібно провакцинуватися!», – підсумовують лікарки.