За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, серцево-судинні захворювання є основною причиною інвалідності та передчасної смерті в Європейському регіоні. Попри те, що інсульт вражає мозок, а не серце, він належить до серцево-судинних захворювань, оскільки виникає через проблеми з кровопостачанням, зазвичай — блокування або розрив кровоносної судини головного мозку. Усе частіше інсульти вражають молоде працездатне населення, що пов’язано з поширенням артеріальної гіпертензії, яка істотно «помолодшала» та є основним фактором ризику.

Останні кілька років держава системно працює над тим, аби забезпечити пацієнтів з інсультом якісною діагностикою, лікуванням та реабілітацією, які є безоплатними, адже фінансуються державою в межах Програми медичних гарантій (далі – ПМГ).

Для розуміння точки відліку нашого руху: у 2018 році з 521 відділення, кожне з яких приймало щонайменше 50 пацієнтів на рік із гострим мозковим інсультом, у 268 з цих відділень діагноз виставлявся клінічно, а не за даними КТ або МРТ, оскільки це обладнання було відсутнє. При цьому, тромболітична терапія (введення спеціального лікарського засобу, який розчиняє тромб в мозку) проводилась в 0,5% випадків ішемічного інсульту, а механічна тромбектомія (видалення тромбу з просвіту артерії або вени) – в 0,1% випадків відповідно.

Для впровадження якісних змін МОЗ почало системно працювати над кількома напрямами, які відповідають цілям європейського плану дій у боротьбі з інсультами до 2030 року.

Найперше в межах інфраструктурного етапу реформи було чітко визначено мережу медичних закладів – інсультних центрів, які мають все необхідне обладнання та сформовану команду мультидисциплінарних фахівців. Вкрай важливо, щоб бригада екстреної медичної допомоги доставила людину з підозрою на інсульт безпосередньо в такий, а не просто найближчий, медзаклад, адже лише так можливо оперативно надати якісну медичну допомогу.

Наразі 227 лікарень по всій країні законтрактовані за відповідним пакетом з Національною службою здоров’я України (далі – НСЗУ), де пацієнти мають змогу отримати безоплатні послуги при гострому мозковому інсульті. Від початку 2024 року медичну допомогу при інсульті в рамках ПМГ отримали 106 029 пацієнтів.

Інсультні центри мають змогу цілодобово проводити пацієнтам необхідні лабораторні дослідження та обстеження за допомогою комп?ютерної томографії (КТ) або магнітно-резонансної томографії (МРТ). Підкреслимо, що діагноз «інсульт» визначається лише за допомогою КТ або МРТ за наявності клінічних ознак. За останні три роки (до початку 2024 року) МОЗ закупило та розподілило понад 200 апаратів КТ, які дозволяють виконувати КТ-ангіографії судин головного мозку та КТ-перфузіографії головного мозку, що дає можливість продовження «терапевтичного вікна» для механічної тромбектомії до 24 годин, а тромболізису — до 9 годин.

Потужність медзакладів, де створюються інсультні центри, посилюється і завдяки високоточним ангіографам. Так, протягом 2021-2024 років для українських лікарень закупили 51 такий прилад. Ангіографи є обов’язковою частиною сучасного лікування пацієнтів з інсультами. Особливість цього обладнання в тому, що воно надає лікарям можливість виконувати комп’ютерну томографію безпосередньо в рентген-операційній перед процедурою механічного видалення тромбів. Таким чином, зменшуючи час на необхідні передопераційні дослідження та збільшуючи успішність лікування.

Завдяки вищезазначеним крокам МОЗ України вдалося суттєво наблизитися до показників, зазначених у підписаній Декларації про виконання Плану дій боротьби з інсультом до 2030 року: 15% тромболізисів та 5% механічної тромбектомії. Ці медичні процедури є критично важливими для покращення шансів на відновлення після інсульту та зменшення інвалідизації у пацієнтів. У випадках, коли тромболізис здійснюється протягом перших кількох годин, ризики інвалідизації зменшуються на 10-30%. У разі важкого інсульту, механічна тромбектомія дає до 50% шансів збереження функціональності.

Наразі в Україні за перше півріччя 2024 року відсоток пацієнтів, яким було проведено тромболізис, склав 12,5%, що демонструє зростання у 25 разів у порівнянні з 2018 роком. Зростання показників фіксується і з проведення механічної тромбектомії – 1,9% пацієнтів за перше півріччя 2024 року, що у 20 разів вище, порівняно з 2018 роком.

Високий кров’яний тиск — один із найвагоміших факторів ризику інсульту, однак його можна і треба контролювати. Пацієнти з гіпертонією можуть скористатися урядовою програмою реімбурсації «Доступні ліки» та отримати необхідні ліки безоплатно чи з частковою доплатою. У перелік «доступних ліків» входить 241 торгова назва лікарських засобів (з різними формами випуску і дозуванням), що включені до розділу препаратів для лікування серцево-судинних та цереброваскулярних захворювань. За січень-вересень 2024 року понад 800 тисяч пацієнтів погасили 1 321 238 рецептів на лікарські засоби для профілактики й лікування інсультів та інфарктів.

Симптоми інсульту легко запам’ятати за абревіатурою МОЗОК:

1. Мовлення. Нерозбірлива мова або нерозуміння слів.

2. Обличчя. Раптова асиметрія обличчя або «крива» усмішка.

3. Запаморочення. Втрата рівноваги, координації при ходьбі, різкий головний біль (ніби від удару).

4. Очі. Раптове погіршення зору, двоїння в очах.

5. Кінцівки. Раптова слабкість, оніміння, частіше з однієї сторони. Немає сил потиснути руку, підняти руки.

Нагадуємо: найкращий спосіб знизити ризик виникнення інсульту – це профілактика:

- контролюйте артеріальний тиск;

- обмежуйте споживання солі, вживайте їжу з низьким вмістом трансжирів, намагайтеся дотримуватися здорового харчування;

- будьте фізично активними;

- відмовтеся від куріння та вживання алкоголю;

- якщо лікар призначив вам лікування діагностованого у вас захворювання, дотримуйтесь його рекомендацій.

За перших ознак інсульту важливо не втрачати дорогоцінний час та відразу викликати «швидку» (103). Це значно підвищить шанси людини на успішне лікування та реабілітацію. амість ефективного та доказового процесу відновлення вам пропонують такі послуги, як грязьові «лікувальні» процедури, масажі чи термальні ванни, звертайтеся на гарячу лінію Національної служби здоров’я України: 16-77. Ці методи не мають підтвердженої ефективності та не оплачуються НСЗУ.