Пневмонія – це запалення легеневої тканини, яке відбувається перш за все у повітряних міхурцях, що називаються альвеолами. Пневмонія може протікати як самостійне захворювання, так і ускладнення інших захворювань.

«Найчастіше захворювання починається з проявів респіраторно-вірусної інфекції: підвищення температури тіла, нежить, кашель (вірусна пневмонія), – говорить завідувачка педіатричним відділенням, лікар-пульмонолог дитячий Чернігівської обласної дитячої лікарні Яна Новик. – Потім, внаслідок ослаблення імунітету, приєднується бактеріальна інфекція».

За словами лікарки запалення легень у дітей проявляється наступними симптомами: блідість шкірних покривів; слабкість; підвищення температури тіла від невисоких до дуже великих значень (але може і не бути підвищення температури тіла); прискорене дихання (тахіпное); кашель: сухий чи вологий; задишка; почастішання серцевого ритму (тахікардія). Серед найбільш небезпечних симптомів вона виділяє: різке погіршення загального стану; сильну слабкість, сонливість; непритомний стан; блідість та/або синюшність шкірних покривів; відмову від їжі та пиття; виражену задишку; зневоднення; судоми.

«Для постановки діагнозу лікар ретельно збирає анамнез у пацієнта (опитування) та проводить обстеження шляхом перкусії та аускультації грудної клітки. При виявленні змін для підтвердження діагнозу проводяться рентгенологічні дослідження (рентгенографія органів грудної клітки, комп'ютерна томографія (КТ), лабораторні дослідження (загальний аналіз крові (ЗАК) та сечі), мікроскопічне і бактеріологічне дослідження мокротиння», – розповідає Яна Новик.

Серед додаткових методів обстеження вона виділяє: ультразвукове дослідження легень (УЗД легень), біохімічні дослідження крові та електрокардіограму (ЕКГ).

Зупинилась лікарка і на ускладненнях цього захворювання: «Плеврит (запалення оболонки, що покриває легені), іноді називається плевропневмонією – це найчастіше ускладнення, яке буває з виділенням рідини в плевральну порожнину – ексудативний плеврит та без виділення рідини – сухий плеврит. Також серед ускладнень варто відмітити ателектаз (локальне зниження легкості легень), гнійні ускладнення (флегмона, абсцес), серцеву недостатність, сепсис та септичний шок, менінгіт, міокардит, перикардит, токсичне ураження нирок, порушення згортання крові».

Специфічної профілактики пневмонії, за словами Яни Новик, не існує. Призначення антибактеріальної терапії при захворюванні дитини або дорослого при ГРВІ з метою недопущення розвитку пневмонії – не має доказової бази.

«Антибіотики не є профілактичним засобом, та призначаються строго за показаннями, після отримання реальних або непрямих підтверджень наявності у дитини бактеріальної інфекції. Необгрунтоване призначення антибіотиків може лише посилити перебіг захворювання, – наголошує фахівчиня. –Позитивну роль відіграє щеплення вакциною від пневмококу. Але пневмонія може бути викликана не тільки цим збудником, тому 100% гарантії не має».

Серед основних профілактичних заходів спрямованих на підвищення імунітету дитини вона виділяє наступні:

- загартовування;

- активний спосіб життя, заняття спортом;

- раціональне та повноцінне харчування;

- своєчасна планова вакцинація та позапланова при необхідності;

- лікування вогнищ хронічної інфекції: тонзиліти, аденоїдити, синусити, отити, карієс тощо.

«Якщо дитина часто хворіє, необхідна консультація імунолога щодо додаткових обстежень і, за необхідності, призначення терапії. Відсутність своєчасної діагностики та адекватного лікування може призвести до цілого комплексу ускладнень, аж до часткової втрати функції дихання і летального випадку. При виявленні перших ознак або симптомів запалення легенів – варто негайно звернутися до лікаря!», – акцентує Яна Новик.