Внаслідок російських обстрілів та роботи ДРГ життя мешканців прикордоння особливо у п’яти-десяти кілометровій зоні від ворога, знаходиться під постійною загрозою. Незважаючи на постійну роз’яснювальну роботу серед населення щодо необхідності відселення з небезпечних територій та пояснення військових (окрім того, що вони наражають на небезпеку себе, вони не дають повноцінно працювати у бойовому режимі військовослужбовцям) люди покидати власні домівки не квапляться.

Як люди отримують у такому випадку медичну допомогу і як з цим справляються працівники «швидкої» – розповів виданню «Новини Городнянщини» старший фельдшер Городнянського відділення Чернігівського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катостроф Олександр Гузь.

«Це дійсно реальні виклики і для людей, які живуть у селах, ближніх до кордону з ворогом, і для нас, медиків, адже вибір людей залишатися жити під обстрілами становить під загрозу життя інших людей – працівників спеціалізованих автомобілів «швидкої», пожежників, поліції… Такі працівники є окремою, бажаною мішенню для ворожих прицілів, – розповідає фахівець. – Тому треба шукати якісь рішення, які б зменшували смертельні ризики для кожного. Одним з таких і є практика, яка застосовується нині практично повсюди – автомобілі екстреної допомоги, звичайно, виїжджають на виклики і в близьке прикордоння, але якщо, наприклад, конкретно ми їздимо і в Ваганичі, і в Володимирівку, і в Ільмівку, Лемешівку, інші села на кордоні з білоруссю, де обстрілів нема, то з сіл, які нещадно обстрілюються ворогом чи не щодня, ми просимо родичів або місцеву владу організувати вивіз хворого нам назустріч, на більш безпечну територію».

На даний час пацієнти отримують усю екстрену медичну допомогу безоплатно, проте не всі випадки звернень громадян, які здійснюються через диспетчерську службу «швидкої» підлягають виїзду бригади екстреної медичної допомоги. Викликати екстрену медичну допомогу потрібно тільки за крайньої потреби – коли є загроза життю та здоров’ю людини. Фальшивий виклик чи перебільшення симптомів задля приїзду медиків загрожують не тільки штрафом тому, хто викликав, а й смертю людині, яка в цей час справді потребувала допомоги і не дочекалася приїзду бригади.

«На жаль, система перелаштувалась, а менталітет людей залишився незмінним, – каже Олександр Гузь. – Є ситуації, коли виїзд «швидкої» необхідний, а є такі, коли в людини відбувається загострення хронічної хвороби – наприклад, піднявся тиск, болить голова, і натомість того, щоб піти в лікарню планово або подзвонити сімейному лікарю, хворий дзвонить у «швидку». Але ж загострення хронічної хвороби ми ніяк не вилікуємо – у нас в аресеналі й медичні препарати є тільки такі, які використовуються при невідкладних станах. Отож, буває, приїжджає «швидка», а людині достатньо поміряти тиск і випити звичну пігулку, прописану лікарем».

Також фахівець розповідає, що є ситуації, коли людина потребує госпіталізації в лікарню не через гостру ситуацію, а для планового лікування – наприклад, лежачий хворий чи той, хто має низку супутніх хвороб і його стан погіршився, але не є критичним. У таких випадках про транспортування пацієнта в лікарню повинні турбуватися або родичі хворого, або ж на рівні місцевого самоврядування та старост слід шукати вирішення питання знаходження транспорту та пального для перевозу людини в стаціонарне відділення.

На сьогодні у Городнянському відділенні три бригади екстреної медичної допомоги – дві базуються в Городні і одна – в Тупичеві. У їхньому розпорядженні – три сучасних, гарно оснащених медичних авто. У колективі працюють сім фельдшерів і один лікар у Городні, чотири фельдшери в Тупичеві та загалом дев’ять водіїв у Городні й чотири в Тупичеві. Водії працюють змінами: сьогодні – день, завтра – ніч. А фельдшери й лікар – чергують по дві бригади в режимі доба через три. Дефіцит кадрів відчувається, адже двоє фельдшерів нині служать у війську як бойові медики.

«Нам їх не вистачає, але вони пішли добровольцями, і пішли ж на святе діло – як можна було не пустити чи висловлювати незадоволення? Пишаємось ними, – каже фельдшер. – Бажаючих же прийти на роботу у відділення екстреної допомоги небагато, адже графік напружений, непередбачуваних ситуацій і ризиків багато, а зарплата – така ж, як і у медпрацівників у стаціонарних відділеннях лікарні».

В свою чергу нагадуємо, в яких випадках потрібно негайно викликати екстрену медичну допомогу:

- дихання відсутнє чи з ускладненнями (сторонній предмет у дихальних шляхах, кровотеча з горла),

- ознаки масивної кровотечі (травматична ампутація кінцівки, рани живота, шиї чи обличчя),

- біль одночасно в спині, плечах, щелепі, відчуття стиснення у грудній клітці,

- втрата свідомості або її сплутаність,

- ознаки інфаркту, інсульту (ускладнене чи втрачене мовлення, паралізована кінцівка, перекошене обличчя, падіння, погіршення зору в одному оці),

- інші стани, які загрожують життю та здоров’ю (отруєння, травми тощо).