В умовах сьогодення немає жодної людини в Україні, яку б не торкнулися стресові стани. Це стосується всіх: і військових, і мешканців окупованих територій, і переселенців, і тих, кому пощастило жити у відносно спокійних областях. Стрес, так чи інакше, зачіпає кожного, хоча його сила, інтенсивність і наслідки для психіки та фізичного здоров’я можуть відрізнятися. Нажаль діти – не є виключенням.

«Майже три роки як більшість маленьких українців перебувають в постійному стресовому стані внаслідок бомбардувань, загрози вторгнення окупантів або переживань за долю своїх рідних на війні. Це значно збільшило кількість серцево-судинних, неврологічних і психічних захворювань серед дитячого населення», – розповідає лікарка кардіолог дитячий Чернігівської обласної дитячої лікарні Катерина Саранчук.

За її словами Американська кардіологічна асоціація включила психіатричні хвороби, які виникли внаслідок стресу, до факторів ризику серцево-судинних і кардіометаболічних хвороб уже в дитячому віці. Серце та серцево-судинна система в цілому тісно пов’язані з емоційними станами. Напруга, тривога та страх можуть сильно змінити частоту серцевих скорочень та артеріальний тиск у гострих ситуаціях.

«В своїй основі стрес допомагає нам рятуватися, викликаючи реакцію «бий, біжи або завмри», – говорить лікарка. – Це і корисно, і допомагає розвивати стресостійкість, але… Якщо такий стан тривалий, то це негативно впливає на здоров’я дитини, в тому числі і серце».

Фахівчиня впевнена, що стрес, як фактор ризику серцево-судинних захворювань, іноді недооцінюється. В багатьох дослідженнях доведено, що він є провідним фактором ризику поряд з нездоровим харчуванням, відсутністю фізичної активності, курінням, надмірним вживанням алкоголю та ожирінням. Даний стан зумовлює підвищення рівня катехоламінів – гормонів, що виробляються наднирниками. Одним з катехоламінів є адреналін – гормон, який підвищує частоту серцевих скорочень та артеріальний тиск. Збільшується рівень й іншого гормону стресу – кортизолу, який також призводить до підвищення артеріального тиску, рівня глюкози та ліпідів у плазмі.

«Все це в подальшому може призвести до розвитку атеросклерозу, гіпертонічної хвороби, порушень ритму серця навіть у дитячому віці. Деякі види фізичного стресу можуть спричинити збій електричної активності серця (значна кількість адреналіну, низький рівень калію або магнію у крові, нестача кисню тощо), який може призвести до життєзагрожуючих аритмій і неефективного серцебиття. Через зміни у кровопостачанні, імунному захисті підвищується ймовірність запалення в системі кровообігу, зокрема коронарних судинах», – наголошує Катерина Саранчук.

Розповіла вона і про синдром Такоцубо у дітей та підлітків, який полягає у зміні структури серця під впливом гострого стресу, зазначивши, що цей синдром «розбитого серця» наразі активно вивчається науковцями. Точна причина виникнення синдрому Такоцубо наразі залишається невідомою, проте доведено важливу роль психоемоційного стресу у виникненні цього синдрому. Хронічний стрес у підлітковому віці може провокувати порушення кровообігу у дрібних судинах, підтримувати вегетативну дисфункцію, сприяти транзиторній ішемії міокарда та ангіотрофоневрозу Рейно.

Щодо симптомів, які говорять про проблеми із серцем у дитини, то за словами лікарки батькам варто звернути увагу на наступні прояви: прискорене серцебиття; біль у грудях; задишка; швидка втомлюваність; погіршення переносимості фізичних навантажень; запаморочення, що супроводжуються нудотою; втрата свідомості.

«Перший крок допомогти своїм дітям – це зрозуміти, що їх турбує, і підтримати їх. Таким чином, ви можете боротися зі стресом у джерела його витоку. Спілкування з вашими дітьми дасть їм зрозуміти, що з вами можна поговорити і вам можна довіряти», – радить Катерина Саранчук. – Будьте зразком для наслідування. Дитина дивиться на вас як на зразок здорової поведінки. Робіть все можливе, щоб тримати свій власний стрес під контролем і управляти ним здоровим способом. Звертайте увагу на те, які телевізійні програми та книги дивляться і читають діти та в які ігри грають».

Окрім цього фахівчиня нагадує про важливість дотримання правил здорового способу життя:

1. Здорове та збалансоване харчування (дієта з низьким вмістом жиру та високим вмістом клітковини, якомога більше уникати фастфуду).

2. Фізична активність: необхідно обмежити час перегляду телевізора, використання комп’ютера та відеоігор. Батьки повинні намагатися показувати хороший приклад, зробивши фізичні вправи частиною свого життя.

3. Здоровий сон. Дослідження показують, що здоровий сон зміцнює серцево-судинну та імунну системи, допомагає регулювати обмін речовин та знижує рівень стресу.

«Серце – це головний мотор організму, і важливо знати, що він працює без збоїв», – підсумовує Катерина Саранчук.